- Наявність: Є в наявності
- Модель: 2042
У книзі доктора філософських наук, професора Санкт-Петербурзького державного університету І.Р. Тантлевського Книги Еноха представлені перші російські переклади та дослідження книг Еноха: арамейських фрагментів 1 Еноха з Кумрана (Книга стражів, Книга видінь, Послання Еноха, а також Книга велетнів; IV (III) - I ст. до н.е.) та Єврейської книги Еноха (або Книги небесних Палаців; створена єврейською мовою, ймовірно, між III і VI ст. н.е.), що в ряді важливих аспектів продовжує і розвиває містико-езотеричну традицію 1 Еноха.
Книги Еноха справили значний вплив на розвиток іудаїстської та християнської Теології, ангелології, космології, антропології та психології, уявлень про трансцендентний мир та безсмертя, апокаліптичні, месіансько-есхатологічні та сотеріологічні доктрини, містицизм, каббалістичні навчання.
У новозавітному Посланні апостола Юди (вірші 14-15) 1 Енох віднесено до пророчої літератури. Книга велетнів користувалася величезною популярністю не тільки в Юдеї, а й далеко за її межами: вона була перекладена різними мовами Римської та Візантійської імперій.
Вважають, що описи Раю та Ада, небесних видінь у книгах Еноха послужили прообразом для «Божественної комедії» Данте та «Втраченого Раю» Мільтона.
У цьому виданні представлений також переклад Короткої версії Сефер Йеціра — Книги Творення, одного з найвпливовіших творів містикогностичного штибу у світовій історії думки, який, зокрема, вплинув на становлення та розвиток каббалістичних доктрин.
Ігор Романович Тантлевський (народився 1961 року, м. Ленінград, СРСР) — російський історик, біблеїст, гебраїст, дослідник кумранських рукописів, перекладач і дослідник книг біблійних пророків та юдейських псевдоепіграфів, фахівець у галузі історії філософії та теології.
Кандидат історичних наук, доктор філософських наук, професор, завідувач Кафедри єврейської культури СПбДУ, директор Міжнародного центру бібліістики та гебраїстики (з 2001 року також — юдаїки), СПбДУ.
Співголова Академічного правління Міжнародної асоціації з юдаїки та єврейської культури (International Association for Jewish Studies and Culture).
Експерт Російської Академії наук. Член Експертної ради Вищої атестаційної комісії при Міністерстві освіти та науки Російської Федерації з теології. Член редколегії міжнародного журналу, що рецензується «Питання теології». Член редакційної колегії журналу "International Journal of Philosophy".
АРАМЕЙСЬКІ ФРАГМЕНТИ КНИГ ЄНОХА З КУМРАНУ
ПЕРША КНИГА ЄНОХА. ВВЕДЕННЯ ДО ПЕРЕКЛАДУ АРАМЕЙСЬКИХ ФРАГМЕНТІВ З КУМРАНУ
1. ФІГУРА ЄНОХА У ТРАДИЦІЇ СТАРОДАВНИХ ЄВРЕЇВ. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ 1 ЄНОХА
2. ЕФІОПСЬКІ ТА ГРЕЦЬКІ РУКОПИСИ 1 ЄНОХА
3. КУMPАНСЬКІ РУКОПИСУ 1 ЄНОХА. КУМРАНСЬКА ОБЩИНА І ЄСЕЇ
I. Виявлення рукописів в районі Хірбет-Кумран. ДАТУВАННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ МАНУСКРИПТІВ
ІІ. РУКОПИСУ 1 ЄНОХА З КУМРАНУ
ІІІ. ЄСЕЇ
IV. АРХЕОЛОГІЯ ХІРБЕТ-КУМРАНУ
V. Відображення початкового періоду історії Кумранської громади в апокаліпсис тварин (1 ЕНОХ, глава 90)
VI. ОСОБЛИВОСТІ КОНЦЕПЦІЙ ПРЕДЕСТИНАЦІЇ ТА ДУАЛІЗМУ В ІУДАЇСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРІ ЄСЕЙСЬКО-КУМРАНСЬКОГО КРУГА
VII. ОСОБЛИВОСТІ КУМРАНСЬКО-ЄСЕЙСЬКОЇ СОТЕРІОЛОГІЇ. ГОРОСКОПИ КУМРАНІТІВ
VIII. МЕСІАНСЬКО-ЕСХАТОЛОГІЧНІ ТЕКСТИ З КУМРАНУ ТА ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ БОЖЕЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ МЕСІЇ
IX. Мелхіседек у давньоєврейській та ранньохристиянській традиціях. КУМРАНСЬКИЙ МІДРАШ МЕЛХІСЕДЕКА
X. АСТРОНОМІЧНА КНИГА ЄНОХА І КАЛЕНДАР КУМРАНСЬКОЇ ОБЩИНИ
ВСТУП ДО ПЕРЕКЛАДУ ЄВРЕЙСЬКОЇ КНИГИ ЄНОХА
Назва твору та основні рукописи, що дійшли до нас
Основний зміст. Час створення твору. Місце створення
Єврейська містична традиція та 3 Енох
Біблійні тексти
ЄВРЕЙСЬКІ ПСЕВДЕПІГРАФИ
ТАЛМУДИЧНІ ТЕКСТИ
РУКОПИСУ МЕРТВНОГО МОРЯ. МАЛКИЦЕІК І МЕТАТРОН
КНИГА ЄНОХА, НАПИСАНА РАБІ ІШМА°ЕЛОМ БЕН-'ЕЛІШЕЙ ПЕРВОСВЯТОРОМ, АБО ЄВРЕЙСЬКА КНИГА ЄНОХА
Розділ 1. ВСТУП: Раббі Ішма'ел сходить на небеса, щоб побачити видіння Мертви; Метатрону доручається Господом заступатися йому
Розділ 2. Ангели вищих рангів задають Метатрону питання, що стосуються рабі Ішмаела
Розділ 3. Метатрон має сімдесят імен, але Бог називає його «Отрок»
Розділ 4. Метатрон ідентифікується з Енохом, якого було взято на небеса в період покоління Потопу
Розділ 5. Господь видаляє Шехіну від землі через ідолопоклонство покоління Еноха
Розділ 6. Енох піднімається разом із Шехіною. Ангели заперечують появу Еноха на небесах. Бог відповідає їм
Розділ 7. Єнох піднімається на крилах Шехіни до Палаців Трону, Меркави та ангельських воїнств
Розділ 8. Ворота небесних скарбниць відчиняються для Метатрону
Розділ 9. Енох отримує благословення від Всевишнього і удостоюється ангельських атрибутів
Розділ 10. Бог усаджує Метатрону на троні біля дверей сьомого Палацу і оголошує через Свого вісника, що з того часу Метатрон є представником Бога і
правителем над усіма князями царств і всіма дітьми небес, за винятком восьми вищих князів, в іменах яких є Ім'я YHWH— Ім'я їхнього Царя
Розділ 11. Бог відкриває Метатрону всі таємниці та секрети
Розділ 12. Бог одягає Метатрона в одяг Слави, покладає царський вінець на його главу і називає його «Малим YHWH
Розділ 13. Бог пише на вінці Метатрону вогняним пером космічні літери, через які було створено небеса та земля
Розділ 14. Побачивши покладання вінця на голову Метатрона небожителі затремтіли
Розділ 15. Метатрон трансформується у вогонь
Розділ 16. Метатрон і Ахер
Розділ 17. Князі семи небес, сонця, місяця, зірок і сузір'їв та їхні ангельські почти
РРозділ 18. Ангельська ієрархія
Розділ 19. Ріхбі'ел, князь коліс
Розділ 20. Хайліел, князь хаййот
Розділ 21. Хаййот!
Розділ 22. Керуві'ел, князь керувимів
Розділ 23. Див. Додаток
Розділ 24. Див. Додаток
Розділ 25. 'Офанні'ел, князь офаннімів
Розділ 26. Серафі'ел, князь серафимів
Розділ 27. Радверіел, хранитель небесної Книги пам'ятних записів
Розділ 28. Вартові та Святі
Розділ 29. Імена Стражів та Святих
Розділ 30. Небесний Суд
Розділ 31. Справедливість. Милосердя, Істина
Розділ 32. Меч Суду
Розділ 33. Небесний судовий розгляд
Розділ 34. Кола навколо хаййот
Розділ 35. Табори ангелів
Розділ 36. Ангели омиваються у вогняній річці
Розділ 37. Чотири колісниці Шехіни
Розділ 38. Вселенське хвилювання при співі Кедушші
Розділ 39. Священні Імена
Розділ 40. Кедушша
Розділ 41. Всесвітні букви
Розділ 42. Вселенська могутність Божественних Імен
Розділ 43. Душі праведників
Розділ 44. Душі нечестивців і тих, хто перебуває у проміжному стані між праведністю та нечестям. Душі патріархів
Розділ 45. Небесна Завіса
Розділ 46. Духи зірок
Розділ 47. Духи покараних ангелів
Розділ 48(A). Дісниця Господа
Додаток до 3 Еноху:
Розділ 15В. Вознесіння Мойсея
Розділ 22В. Небесні цифри. Небесна Кедушша
Розділ 22С. Небесні заходи. Небесна веселка
Розділ 23. Вітри Бога
Розділ 24. Колеснії Бога
Розділ 48В. Імена Бога
Розділ 48С. Короткий опис піднесення Еноха
Розділ 48D. Сімдесят імен Метатрону
ЗАМІСТЬ ВИСНОВОК:
БІБЛІЙСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ БЕЗСМЕРТЯ ДУШІ І ЗАГРОБНОГО ВІДБУТКУ І КНИГИ ЄНОХА. РЕФАЇМИ, ЄСЕЇ І ТЕРАПЕВТИ
СЕФЕР ЙЕЦИРА — КНИГА СТВОРЕННЯ
Вступне слово, переклад та примітки
Система позначень кумранських рукописів. Транскрипції ряду знаків єврейського та арамейського алфавіту, що використовуються у цьому виданні
Використання дужок у перекладах
БІБЛІОГРАФІЯ
Додаток: Ефіопська версія книг Еноха
Перша книга Еноха (1 Енох), що створювалася в (IV) III-I століттях до н.э. і є найдавнішим із трьох псевдепіграфічних творів, присвячених біблійному патріарху Еноху, синові Яреда та прадіду Ноя.
Під Другою книгою Еноха (2 Енох) мається на увазі Слов'янська книга Еноха. 2-й (Слов'янський) Енох дійшов нас лише у слов'янському перекладі X—XI століть.
Велика версія цього твору була перекладена з грецької; Переведення ж короткої редакції Слов'янського Єноха (Уваровський і Академічний списки) було, як вважають багато дослідників, здійснено з єврейської. Слов'янська версія книги несе на собі сліди християнської обробки, здійсненої, ймовірно, у VII столітті н. (до руйнування Єрусалимського Храму в 70 році н.е., оскільки тут містяться згадки про паломництва та культові ритуали, пов'язані з Храмовим Богослужінням). Особлива увага, що приділяється в даному творі апокаліптичним та космологічним аспектам, зближує його з Першою книгою Еноха і дозволяє говорити про його можливу залежність від 1 Еноха; проте 2 Енох сприймається як самостійна частина літературної традиції, сформованої навколо постаті патріарха Еноха.
Слов'янський Енох включає багато характерні для елліністичної релігійної літератури мотиви: візіонерські небесні подорожі, астрологічні обчислення, детально розроблену ангелологію, безпосереднє спілкування з ангелоподібними істотами і уявлення про ярусну структуру небес. У першій частині (глави 1-21) розповідається про проходження Еноха крізь сім небесних ярусів; ця подорож можна порівняти з описами небесних сфер та їх мешканців у 1 Еносі та «Заповіті Левія» у Заповітах дванадцяти патріархів. Друга частина (глави 22—38) є експлікацією традиції про отримання Енохом від Бога таємної премудрості. Остання частина книги (глави 39-68) включають в себе настанови Еноха своїм синам, а також опис його життєвого шляху, в тому числі його кінцеве піднесення.
Ряд дослідників вважають, що цей твір виник у грекомовній єврейській діаспорі з центром в Олександрії (Єгипет). Деякі вважають, однак, що ядро 2 Еноха (короткої версії) перегукується з єврейським або арамейським оригіналом, створеним в ессейсько-кумранському середовищі.
Під Третьою книгою Еноха - Єврейський Енох. Оригінальна назва Єврейської книги Еноха (3-ї книги Еноха), ймовірно, була Сефер Хейхалот – «Книга (небесних) Палаців». Цей твір відомий також під найменуваннями: - "Книга Еноха, (записана) раббі Ішмаелом, первосвящеником" - так вона озаглавлена в оксфордському Оксфордському (Бодлейанському) рукописі - "Глави (Вчення) раббі Ішмаела" - в одному з рукописів текст глав 3-1 3 Еноха називається «Підвищення (Сходження) Мегатрону».
3 Енох було запропоновано X.Одебергом за порадою Р.X.Чарльза.
