Сефер га-кузарі. Книга хозара. Книга відповіді та докази з приводу принижуваної віри

Про життя раббі Єгуди Галеві - великого єврейського мислителя, поета, лікаря - до першої половини ХХ століття було відомо небагато. Історики і дослідники намагалися відновити подробиці його біографії на основі відомостей, що містяться в його творах і в творах його сучасників, нечисленного листування з його друзями і знайомими, а також на основі народних переказів.

Зараз ми маємо більш достовірні і точні дані, хоча і в наш час залишилися питання, на які неможливо дати вичерпні відповіді, і можна лише робити припущення. Серед тих, завдяки кому у нас з'явилася достовірна інформація про життя та діяльність раббі Йегуди Галеві, особливе місце посідають три ізраїльські дослідники ХХ століття: професор Хаїм Ширман (1904-1981), професор Шломо-Дов Гойтейн (1900-1985) та професор Езра Флейш (1928-2006).

Професор Хаїм Ширман вперше спробував відновити життєвий шлях раббі Йегуди Галеві у своїй знаменитій статті "Життя Йегуди Галеві", опублікованій у 1938 році в щоквартальному журналі "Тарбіц", присвяченому науковим дослідженням у галузі юдаїзму. У своїх пізніших роботах він не раз повертався до цієї теми, вносячи виправлення та доповнення у світлі нових досліджень.

Професор Шломо-Дов Гой-тейн, відомий ізраїльський сходознавець, досліджував та публікував матеріали Каїрської генізи, серед яких він виявив матеріали, що проливають світло на життя та діяльність рабі Йегуди Галеві. Серед них були й листи, написані найбільшим поетом та мислителем. Дослідження на цю тему були опубліковані професором Гойтейном у журналі "Тарбіц" та в інших періодичних виданнях та книгах.

Професор Езра Флейшер, учень професора Хаїма Ширмана, продовжив шлях згаданих вище вчених. На підставі опублікованих ними матеріалів та робіт він зробив низку важливих висновків та відкриттів, що стосуються біографії та творчості рабі Йегуди Галеві. Разом з професором Моше Гілем (р. в 1921 р.) професор Езра Флейшер випустив капітальне дослідження "Єгуда Галові та люди його кола" (Єрусалим, 2001 р.), в якому опубліковано та прокоментовано 55 матеріалів Каїрської генізи, і підводиться підсумки що відомо на даний момент про біографію раббі Єгуди Галеві.

Наведені тут біографічні дані ґрунтуються на згаданих вище дослідженнях.

Раббі Єгуда бен Шмуель Галеві (Рігаль), званий арабською Абульхасан Аль-Лаві, народився не пізніше 1075 року. До X. Ширмана дослідники вважали дату його народження пізнішою і називали місцем народження Толедо. Підставою того, що місцем його народження вважали саме це місто, є згадка імен раббі Єгуди Галеві та відомого коментатора Танаха, мислителя та поета нар. Авраг ама ібн Езри (1089-1164) в одному з творів нар. Моше ібн Езри. Згідно з написаним в одних рукописах нар. Моше ібн Езри, можна припустити, що обидва вони з Толедо, а згідно з написаним в інших - з Тудели. X. Ширман вважав, що правильніше – з Тудели, і крім того, відомо, що нар. Аврагам ібн Езра був уродженцем Туделі.

Однак, ґрунтуючись на творах нар. Моше ібн Езри і самого раббі Йегуди Галеві, можна дійти висновку, що Галеві був уродженцем християнської Іспанії, тоді як і Толедо, і Тудела близько 1075 були під владою мусульман. Ширман припускає, що Єгуда Галеви ще в ранньому віці перебрався в християнську частину Іспанії і зростав там і тому вважався вихідцем із християнської частини. На думку Е. Флейшера, нар. Аврагам ібн Езра та рабі Єгуда Галеви не були уродженцями одного міста, і нар. Моше ібн Езра мав на увазі не те, що вони народилися в Туделі (або Толедо), а те, що вони жили там. На підставі цього Флейшер вважає, що раббі Єгуда Галеві народився не в Туделі, а в християнській Іспанії, у місті, назва якого нам невідома.

У той час культурний центр єврейства був в Андалусії, в мусульманській Іспанії, і Йегуда Галеві подався туди в юному віці. Ще коли він жив у християнській частині, він відправив послання у віршованій формі поетові і філософу раббі Моше ібн Езре, який жив у мусульманській Іспанії, на якого воно справило враження. Ібн Езра написав Галеві вірш-послання у відповідь і запросив юного поета до себе. Відповідь надійшла до Єгуди Галеві, коли він уже дістався Андалусії. Там, у компанії інших поетів, йому вдалося написати вірш, що відтворює за своєю будовою та римуванням віршований твір поета нар. Йосефа ібн Цадіка. Цей свій вірш Галеві присвятив тому, що його р. Моше ібн Езре і послав його до Гранади. Їхня зустріч у Гранаді відбулася до 1090 року. Раббі Єгуда Галеві присвятив раббі Моше ібн Езре щонайменше дванадцять своїх віршів. Він також підтримував стосунки з його братами, особливо зі старшим Іцхаком ібн Езрою, і познайомився з відомими поетами того часу.

Раббі Йегуда Галеві залишив Гранаду, мабуть, ще до вторгнення туди в 1090 прихильників мусульманської секти Альморавідов (арабською аль-мурабітін), після якого становище євреїв Андалусії погіршилося.

Раббі Єгуда Галеві. Сефер га-кузарі. Книга хозар. Книга відповіді та докази щодо принижуваної віри. Зміст

Біографія раббі Йегуди Галеві у світлі досліджень хх століття

Книга відповіді та докази з приводу принижуваної віри та її переклади

Про наш переклад

СЕФЕР ​​ГА-КУЗАРІ

Глава I

Глава II

Глава III

Розділ IV

Розділ V

Висновок книги

ДОДАТКИ

Витяги з єврейсько-хазарського листування у X столітті

Про єврейсько-хазарське листування, його учасників та видавців

Уривок із листа Хасдаю ібн Шапрута

Уривок з листа у відповідь хазарського царя Йосефа

Назви книг Танаха

Єврейський календар

Глосарій

Єврейські автори, згадані у примітках

Вказівник імен

Вибрана бібліографія

Мене запитали, які докази є в мене проти філософів і богословів інших релігій, які суперечать нам, а також проти відщепенців, які сперечаються з багатьма [євреями]. І я згадав те, що чув із доказів [єврейського] мудреця, який був у царя Хазарії, який прийняв єврейську віру близько чотирьохсот років тому.

Як засвідчено і сказано в книгах хронік, кілька разів у нього було бачення, ніби ангел розмовляє з ним і каже йому: "Твій намір завгодний перед Богом, але твої дії неугодні". Він був дуже старанний в обрядах хозарської релігії, аж до того, що сам служив у святилищах і сам приносив жертвопринесення з чистим серцем і досконалими намірами. І як не старанно він робив ці дії, вночі знову був ангел і говорив йому: “Твій намір завгодний, а дії неугодні”. І це призвело до того, що він почав досліджувати інші релігії та секти, і врешті-решт він і багато інших хозар перейшли до єврейської віри.

І багато доказів того мудреця задовольняють мене і відповідають моїй думці. Тому я вважав за потрібне навести ці докази такими, якими вони були, “а мудрі зрозуміють”.

Кажуть, що хозарський цар, побачивши у своєму сні, що його намір завгодно перед Богом, а дії — неугодні, і отримавши в цьому сновидінні наказ знайти дію, угодне перед Богом, запитав думку філософа з цього приводу.