- Наявність: Є в наявності
- Модель: 2094
Наукова редакція, післямова та коментарі В.Я. ПЕТРУХІНА
Переклад з англійської В.Л. ВИХНОВИЧА
Оригінальна назва: Khazarian hebrew documents of the tenth century. Н. Голб, О. Пріцак; ред., авт. післясл., комент. В.Я. Петрухін; НАН України, Нац. бібліотека ім. В.І.Вернадського, Інститут сходознавства А.Ю. Кримського, Інститут слов'янознавства та балканістики; Єрусалим: Гешарім.
Історія хозар та його звернення в юдаїзм стали предметом інтересу, постійно зростаючого в міру того, як відбувалися нові відкриття і публікувалися нові праці з цієї теми.
Автори книги Хазарсько-Єврейські документи Х-го століття дійшли висновку, що джерела з хозарської історії, особливо рукопису, заслуговують на нові дослідження.
Справжня робота Нормана Голба та Омеляна Грицака є лише кроком у цьому напрямку.
Досі в англійських та американських публікаціях не було зроблено спроби перевіряти ще раз і уточнити читання основного єврейського манускрипта, що містить відомості щодо хозар, а також зробити його науковий переклад англійською мовою.
Книга Хазарсько-Єврейські документи Х-го століття — результат співпраці двох відомих американських дослідників, Нормана Голба (Чикаго) та Омеляна Пріцака (Бостон), що розпочалося майже два десятиліття тому.
Результатом цієї роботи були не тільки повніше відновлення та перекладу тексту Шехтера (так прийнято називати цей документ). Представлені також докази того, що манускрипт міг бути написаний тільки євреєм з Хазарії, особисто знайомим з історичними та географічними умовами цієї країни в першій половині X-го століття, і що, як і вважав манускрипт, що знайшов, адресатом його міг бути тільки Хасдай ібн Шапрут.
З опублікуванням Київського листа та новим дослідженням тексту Шехтера стало очевидним найбільш актуальне завдання у вивченні хозарської історії.
Це, звичайно, нові видання та переклад з відповідними коментарями та обговоренням добре відомого дипломатичного листування між Хасдаєм ібн Шапрутом та царем Хазарії Йосипом. Що й зроблено у розділах 4-9 пропонованої книги.
Нині автори сподіваются цією роботою допомогти прояснити основні проблеми, що виникли під час вивчення хозарської історії за минулі 150 років. Автори також сподіваються допомогти у правильному світлі деякі недавні теорії про вплив хозар, точніше хозарських євреїв, на історію Східної Європи та її єврейського населення після того, як хозарське царство припинило своє існування як політична цілісність.
Ці теорії, звичайно, потребують окремого розгляду. Проте в даний час є добре документовані дані щодо культури західноєвропейського єврейства в середні віки.
Крім того, є прямі докази руху євреїв із Західної Європи на схід наприкінці середньовіччя. Все це не дає підстав для підтвердження гіпотези про те, що євреї постсередньовічної Європи є переважно нащадками хозар. Проте сучасний рівень наших знань не дозволяє сумніватися в тому, що звернені в юдаїзм хозари становили частину українського (давньоруського) компонента східноєвропейського єврейства і, зрештою, вони були асимільовані.
Норман Голб (англ. Norman Golb; 1928 - 2020, Чикаго) - американський історик-джерелознавець. Професор єврейської історії та цивілізації в Східному інституті Університету Чикаго. Отримав докторський ступінь в Університеті Джонса Хопкінса в 1954 році. Голб є першовідкривачем у 1962 році Київського листа - найранішого документа, що належав єврейському жителю Києва. Він також визначив Овадія Прозеліта, як автора одного з найстаріших відомих музичних рукописів на івриті (XII століття). Їм було відкрито ранній із збережених юридичний протокол євреїв Сицилії, новий документ, що стосується першого Хрестового походу, і невідомі раніше рукописи, пов'язані з руанськими євреями.
Важливим відкриттям стало виявлення Голбом серед документів Каїрської генізи оригінального хозарського рукопису, а також датованого XI століттям документа, що описує перехід європейця в іудаїзм. Норман Голб є великим дослідником Кумранських рукописів.
Омелян Іосифович Пріцак (укр. Омелян Йосипович Пріцак; 1919, село Лука, Західно-Українська Народна Республіка, нині в Самбірському районі Львівської області, Україна — 2006, Бостон, шт. Массачусетс, США) — українсько-американський історик- емерит Гарвардського університету, засновник та перший директор (1973—1989) Гарвардського інституту україністики, закордонний член Національної Академії Наук України, засновник, перший директор (1991—1998) та почесний директор Інституту сходознавства ім. О.Кримського НАН України.
У 1970 році Пріцак був обраний членом Американської академії мистецтв та наук. У 1985 році йому було надано звання почесного доктора літератури Альбертського університету в Канаді.
Завдяки його ініціативі започатковано видання «Гарвардської бібліотеки давньої української писемності», що включає публікацію творів, створених на території Русі у XI—XVIII століттях.
Прицак брав участь у створенні Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України, де входив також до складу вченої ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій. У Київському університеті вчений заснував першу на пострадянському просторі кафедру історіософії, читав курс всесвітньої історіософії, проводив науковий семінар, керував науковою працею аспірантів.
Відомою стала концепція Пріцака про походження Русі та зв'язок давньої історії та тюркомовного світу.
1982 року разом із Норманом Голбом опублікував аналіз невідомого хозарського документа Х століття і висунув гіпотезу про заснування Києва хазаро-юдеями.
Його дослідницький метод відрізняла історична та філологічна ерудованість у поєднанні зі схильністю до сміливих висновків, багато з яких не збігалися із загальноприйнятими поглядами.
ЗМІСТ книги Нормана Голба та Омеляна Пріцака Хазарсько-Єврейські документи Х-го століття
Скорочення
Умовні позначення
Вступ
I. Київський лист - справжній документ хозарських євреїв Києва
Розділ А, автор Норман Голб
1. Історія відкриття
2. Опис Київського листа
3. Коментований текст та переклад манускрипту
4. Аналіз тексту
Розділ Б, автор Омелян Пріцак
5. Хазарські особисті імена у Київському листі
6. Слово, написане тюркськими рунічними письменами, та його значення
7. Найменування QYYWB та KYBR у контексті хозарської та київської історії
8. Час завоювання Києва Руссю
ІІ. Текст Шехтера – анонімне хозарське послання Хасдаю ібн Шапруту
Розділ А, автор Норман Голб
9. Дипломатичне листування Хасдаю ібн Шапруга з Кордови
10. Нове видання та новий переклад тексту Шехтера
Розділ Б, автор Омел'ян Пріцак
11. Історична та географічна оцінка тексту Шехгера
12. Термін QZR у тексті Шехгера та назва другої хозарської столиці
В.Я. Петрухін. Післямова та коментарі
В.В. Напольських. До читання так званого «Хазарського напису» у Київському листі
Алфавітний покажчик
