- Наявність: Є в наявності
- Модель: 2039
Пророцтва Книги Данила. 597 до н.е. - 2240 рік н.е.
Знаменита Книга пророка Даниїла (VI століття до н.е.(наша ера)), що входить до складу Біблії, містить передбачення про весь хід світової історії на 3000 років уперед. У праці Дмитра Володимировича Щедровицького — відомого вітчизняного теолога-біблеїста, автора фундаментального «Вступу до Старого Завіту», пророцтва Данила докладно досліджено, прокоментовано та співвіднесено з подіями світової історії.
Книга Дмитра Щедровицького Пророцтва Книги Данила. Духовний погляд на минуле і майбутнє людства вперше знайомить читача з величезним пластом здійснених пророцтв. Будучи цілісно зрозумілою, Книга пророка Данила дозволяє побачити загальний напрямок світового розвитку, а також дізнатися про долі окремих країн, народів і релігій, які зіграли або покликані відіграти ключову роль у спільній історії. Особливий інтерес представляють пророцтва, що стосуються безпосередньо наших днів і до найближчого майбутнього.
На відміну від воєн минулих епох, у наші дні найголовніші битви ведуться потай, невидимим чином, на духовному рівні.
Служителі темряви чудово знають — як із своїх окультних джерел, так і з пророцтв Біблії,— що в Єрусалимі має бути споруджено третій Храм, і це стане початком освіти всіх народів світлом Божественного вчення; знають, що потім має наступити месіанська епоха, в яку припиняться війни, і нечисті духи, які прагнуть кровопролиття, будуть видалені з землі (Вих. 15, 17-16; Зах. 13, 1-2).
Бажаючи протистати цьому задуму Всевишнього, «сини темряви» збирають усі сили, щоб перемогти в останній битві — і знову зруйнувати третій храм відразу після його зведення. Однак їм, згідно з біблійними пророцтвами, зробити це не вдасться (Іс. 2, 2–3; Єр. 3, 15–18 та ін.).
Дмитро Володимирович Щедровицький — відомий теолог, поет та перекладач, автор культурологічних досліджень, статей з біблійної тематики у низці енциклопедій та словників, укладач та коментатор навчальних видань з історії монотеїстичних релігій.
Зміст книги Д.В.Щедровицького Пророцтва Книги Данила. Духовний погляд на минуле та майбутнє людства
Анотація
Передмова
Вступ
Глава 1. Отроки у полоні. Вірним Богу дарується мудрість
Призначення Ізраїлю
Вавилонське полон
Отроки при царському дворі
Глава 2. Істукан всесвітньої історії. Оплот зла, скинутий «не руками»
Перший сон Навуходоносора
Істукан як символ язичницької влади
"Золото" - Вавилонське царство
«Срібло» - Ахеменідський Іран
"Медь" - елліністична цивілізація
«Залізо» - Римська імперія
«Ноги боввана» - Рим і Константинополь
«Пальці» – десять історичних областей імперії
Залізо імперії та глина особистості
Таємниця «гори» і «каменю, що летить»
Роздроблення язичницьких царств
Тріумф Данила
Глава 3. Порятунок із вогненної печі. Навуходоносор схиляється перед Всемогутнім
Новий культ
Перші сповідники
Чудо та звернення царя
Глава 4. Людина, перетворена на бика. Вавилонський цар і «сім часів»
Другий сон Навуходоносора
Переселення душ
Кумранський текст про Набонід
«Сім часів»: пророчий рахунок років
Німрод - засновник Вавилону
Навуходоносор у XXI столітті
Розділ 5. Говоряча стіна. Осквернювач, страчений вночі
Блюзнірський бенкет
Вирок цареві Валтасару
Завоювання Вавилону
Глава 6. Благочестиві леви. Іудійство та зороастризм
Вчення Зороастра
Засудження Данила
Вплив юдейства в Персії
Розділ 7. Очі та вуста «невеликого рогу». Царства звірині та син людський
Преображення ассирійців
Панування персів та перемоги греків
Римські завоювання
Мухаммад, Коран та Халіфат
Пророчий період 1260 років
Від Середньовіччя до Нового часу
Євреї та палестинські араби
Суд над усіма народами
Протистояння християн та мусульман
Шлях народів до Тори
Глава 8. Покарання поневолювачів. Ранок месіанської ери
Дарій та Олександр
Руйнування Єрусалима римлянами
2300 років від Олександра до 1967 року
Причини падіння Стародавньої Юдеї
Християнізація Риму
Глава 9. Месія страчений і безсмертний. Заповіт, жертва та викуплення
Пророцтво про вавилонський полон
Сенс жертви Христа
490 років до Голгофи
Седміна Іудейської війни
Покарання «спустошувача»
Розділ 10. Грізний янгол. Війни небесних князів та битви народів
Небесний прообраз Писання
«Три тижні» до відновлення Храму
Бої ангелів-народоправителів
Глава 11. Гидкий опановує царством. Остання битва світла і темряви
Приречення та свобода волі
Ахменіди та Олександр Македонський
Птолемеї та Селевкіди
Перемога «до кінця двох років»
Учні Ісуса та Церква-відступниця
Народження мусульманства
Хрестові походи та їх провал
Європа та Оттоманська імперія
Від «просвітництва» до атеїзму
Перша світова війна
Великобританія на боці арабів
Радянський Союз
"Третій рейх"
Друга світова війна
Нацисти та «чорне крило» ісламу
Злочини та смерть Сталіна
Близькосхідний конфлікт
Гог - полководець «синів пітьми»
Всесвітня проповідь Тори та Євангелія
120 «ювілейних років»
Останній «правитель пітьми»
Загибель «північного царя»
Глава 12. Служіння Архангела Михайла. Пробудження до вічного життя
Загроза третьому храму
Праведники-просвітителі
Царство Месії
Періоди в 1290 та 1335 років
Жереб Данила
Можливість розуміння «часів і термінів» (Діян. 1,7) в наші дні пов'язана не стільки з праведністю чи нечестям, скільки з уважним вивченням пророцтв та зіставленням їх з історичними фактами.
З часу припинення щоденної жертви та поставлення гидоти запустіння пройде тисяча двісті дев'яносто днів. (Дан. 12,11) Тут, при завершенні книги, наводяться дуже важливі та масштабні обчислення. Припинення жертвоприношень в єрусалимському Храмі та його «запустіння» наступали двічі — при руйнуванні першого (586 до н.е.) та другого (70 рік н.е.) Храмів.
Сам Даниїл був свідком падіння першого Храму (Дан. 1, 1–6; II Пар. 36, 9–10 та 19–20). Від часу цієї події слід відрахувати 1290 пророчих «днів», тобто років. Отримуємо 705 (-586 + 1290 + 1) рік н. е. - Час остаточного утвердження влади ісламу у Святій землі. "Купол Скелі" став будуватися на Храмовій горі в 687 році, а до початку VIII століття могутність Халіфату стала безумовною, загальновизнаною реальністю світової історії. Це була на той час найбільша і найпотужніша з існуючих імперій, державна релігія якої, іслам, багато в чому наближалася до біблійного віровчення.
Цю світову релігію відрізняє єдинобожжя, визнання всіх колишніх пророків, прийняття низки біблійних заповідей, відкинутих чи спотворених державним християнством Візантії та Риму.
Але, в той же час, не Біблія виявилася священним писанням Халіфату, але — Коран… Замість Суботи стала святкуватись «Джу́ма» — п'ятниця, священною ж мовою замість давньоєврейської стала арабська, якою зобов'язані молитися не лише араби, а й усі мусульмани.
Таке — часткове з біблійної точки зору — звернення багатьох народів до Всевишнього стало, проте, виконанням пророкування Малахії: Бо від сходу сонця до заходу велике буде ім'я Моє між народами, і на кожному місці приноситимуть фіміам імені Мого, чисту жертву. (Мал. 1, 11)
"Фіміам" є молитва - "жертва уст" (Пс. 140,2; Ос. 14,3). Як відомо, п'ятиразова щоденна молитва є одним із «стовпів» ісламу. Тож період, згаданий у Дан. 2, 11, завершився на початку VIII століття поширенням та зміцненням влади мусульманства.
Швидке звернення до ісламу багатьох народів є частковим прообразом майбутнього звернення до істинного Бога всього людства в «кінці днів», і вже на підставі Тори (Іс.2, 1–5).
Період у 1290 «днів» (43 пророчих «місяця» по 30 «днів», тобто років, у кожному) зазначений, мабуть, для того, щоб його можна було відрізнити від періоду «часу, часів та півчасу», тобто 1260 днів, або 42 місяців, і щоб ці відрізки часу не змішували один з одним (Дан. 12, 7; Об'явл. 12, 6 і 14; 13, 5).
Зайвий «місяць» (1290 – 1260 = 30) «додано» для вказівки терміну, протягом якого влада ісламського Халіфату остаточно мала утвердитися на низку наступних століть. Далі говориться: Блаженний, хто чекає і досягне тисячі триста тридцяти п'яти днів. (Дан. 12,12)
З часу зміцнення влади ісламу почалося напружене очікування наступної великої події, вказаної тут і покликаної принести «блаженство», тобто щастя всім народам. Додаючи до отриманого раніше 705 ще 1335 років, отримуємо 2040, або 5800 за іудейським календарем - завершальний рік 57-го століття. До Суботнього тисячоліття залишиться рівно 200 років — 4 «ювілеї».
Проте робити якісь передбачення – не наше завдання. Нам дано лише «дослідити Писання», що є прямим наказом Ісуса: Досліджуйте Писання… (Ів. 5,39)
Протягом попередніх століть багато хто, і не раз, намагався на підставі пророцтв Данила передбачити і навіть прямо «призначити» терміни настання месіанської ери, Другого Пришестя тощо. Велике було їхнє нетерпіння, пристрасно чекали вони ери загального блаженства ... Але передбачене ними не наступало, і не менш велике було щоразу розчарування їхніх послідовників.
Однак сказане Всевишнім непорушно, вірно, істинно на всі часи: …Бо бачення відноситься до певного часу і говорить про кінець і не обдурить; і хоча б і сповільнило, чекай на нього, бо неодмінно збудеться, не скасується. Ось душа гордовита не заспокоїться, а праведний своєю вірою живий буде. (Авв. 2, 3–4)
Пророк Авакум, звичайно, говорить тут не про реальне «уповільнення кінця»: лише деяким тлумачам може здатися, ніби термін «запізнюється», оскільки їхні власні обчислення є неточними або прямо помилковими.
Ми ж, простеживши за вражаючим виконанням пророцтв Даниїла в подіях світової історії, що вже відбулися, ще раз переконуємося в справедливості біблійних слів: …Бог вірний, і немає неправди в Ньому; Він праведний і правдивий. (Втор. 32,4)
…Завершальний вірш Книги Даниїла дихає радісною впевненістю в тому, що кец hа-ямін, «кінець днів», принесе велику нагороду всім, хто був вірний завіту і працював з непохитною вірою для слави Божої.
