- Наявність: Є в наявності
- Модель: 2090
Книга Ісаака Ньютона Тлумачення на пророцтва Данила та Апокаліпсис Іоанна Богослова, є сучасним перекладом історико-теологічної праці Ісаака Ньютона, супроводжений коментарями, доповненням та критичним розбором.
У пропонованій увазі читача книзі Ісаака Ньютона Тлумачення на пророцтва Данила та Апокаліпсис Іоанна Богослова не заперечуються, ні спростовуються висновки та думки професійних дослідників Біблії; вони сьогодні й справді пішли далеко вперед у порівнянні з дослідженнями Ньютона, який був одним із першопрохідників у цій роботі.
Головним завданням книги Ісаака Ньютона Тлумачення на пророцтва Данила і Апокаліпсис Іоанна Богослова, є прагнення демонструвати всі ті підстави, які дозволяли великому англійському вченому ні на мить не сумніватися в пророчій силі біблійних текстів взагалі, а книги пророка Данила і книги пророка Данила.
Ось що пише з приводу двох останніх книг сучасний американський дослідник Святого Письма Джордж Вандеман, який прийшов до того ж висновку: «книга пророка Даниїла і книга Одкровення тісно пов'язані між собою... в обох відкривається завіса майбутнього».
Ісаак Ньютон також був цілком упевнений, що, зрозумівши ці книги, можна чітко зрозуміти і послідовність подій, що відбуваються, а отже — і побачити майбутнє.
Пропонований увазі читача новий, прокоментований переклад книзі Ісаака Ньютона Тлумачення на пророцтва Данила та Апокаліпсис Іоанна Богослова є насамперед спробою пройти по наміченому великим ученим шляху, зрозуміти основну ідею його праці та, по можливості, продовжити його дослідження. А головне — продемонструвати, що самого Ньютона в цій роботі цікавила не так сама по собі екзегеза, як можливість за допомогою детального розбору Писання підняти завісу таємниці над тим, що відбувається з людьми в цьому житті. Ньютон не прагнув буквально побачити майбутнє, оскільки чудово розумів, що всяке справжнє пророцтво стає цілком зрозумілим лише після того, як здійсниться. Він хотів лише на власні очі переконатися, що світ управляється Провидінням.
Ньютон щиро вірив, що в Біблії міститься істина про мир. Він вивчав Біблію дуже уважно з двадцятирічного віку і до самої смерті, тобто понад шістдесят років. Тисячі сторінок його коментарів досі залишаються не розібраними, і ця книга є чи не верхівкою айсберга. У цьому новому перекладі, можливо, вперше зроблено спробу критичного аналізу його праці. Таким чином, ця книга є пропозицією продовжити розпочату Ньютоном розмову. Це насправді дуже важливе.
Сам Ньютон у другому варіанті закінчення своєї роботи, відтвореному в Додатку, каже, що в пророцтві Іоанна все описується як те, що відбувається прямо на очах. Це означає, що пророцтво відбувається не тільки в часи Даниїла та Іоанна, що його вимовляли, але й на очах читача і слухаючих ці рядки. Це говорить про постійну актуальність обраних Ньютоном для дослідження книг. Під час читання книги кожна людина може на власні очі переконатися в тому, що описувані в ній події відбуваються в наші дні.
Істинний Бог є живий, мудрий і всемогутній.
Ісаак Ньютон. Математичні засади натуральної філософії
Ісаак Ньютон вже за життя був визнаний одним із найбільших розумів свого часу. Йому належать видатні наукові відкриття, які не втратили свого значення й досі. У всьому, що він робив, відчувається кіготь лева.
Ісаак Ньютон був справді універсальним вченим. Тим більше дивно, що за минулі триста років далеко не всі його праці вивчені людством, і не тільки тому, що така його спадщина.
У 1999 році в Санкт-Петербурзі вийшла чудова книга І.С.Дмітрієва "Невідомий Ньютон".
У ній говориться таке: «Теологічні та алхімічні рукописи Ньютона представляли для істориків науки свого роду камінь спотикання. У XVIII столітті на них дивилися або як на щось недостойне його генія, або як на прикру випадковість, "дивацтва" великого розуму, або як на результат його пошуків, виконаних, коли Ньютон вже був у... як би пом'якше сказати, дуже похилому віці.
Остання „гіпотеза” не витримує критики, бо, по-перше, сер Ісаак Ньютон зберігав повну ясність розуму до останніх днів життя (у чому всі сучасники, що його знали, одностайні), а по-друге (і це головне), теологічні та алхімічні штудії Ньютона сягають до другої половини 1660-х років, а перший „пік” його пошуків у цих областях припадає на 1670-і роки, коли йому ще не було й сорока».
Скептичний погляд на пропоновану увазі читача роботу Ісаака Ньютона зберігається й досі. І це, незважаючи на те, що науковий геній великого англійського вченого ніколи ніким не ставився під сумнів. Дмитрієв вважає, що «загальним недоліком переважної більшості з тимчасових досліджень творчості Ньютона... є уявлення про певну роздвоєність його світогляду...».
Своєю книгою Дмитрієв намагається продемонструвати, що всі твори вченого є нерозривною єдністю. Повністю погоджуючись із цією точкою зору, хочу додати наступне. З часом, особливо починаючи з XVIII століття і далі, наука все більше відокремлювала свої предмети досліджень, ревниво оберігаючи володіння кожної окремої дисципліни від вторгнення різноманітних дилетантів. Це відбувалося природним чином внаслідок стрімкого накопичення спеціальних знань, що не дозволяють, за загальним уявленням, нікому окремо освоїти кожну галузь науки у всій її повноті. У результаті ні суворі академічні вчені, ні богослови, ні історики — а в пропонованій книзі Ньютона містяться й результати його великих історичних студій — не сприймають цю працю всерйоз.
Переклад з англійської, передмова, коментарі, доповнення та післямова В.Г. Рохмістрова.
Присвячую моїй дружині — письменниці Марії Бариковой, без терпіння та всілякої підтримки якої ця праця ніколи не була б зроблена та завершена. Також висловлюю глибоку подяку моїм вчителям Олексію Григоровичу Чернякову та Ісидору Геймовичу Левіну за приклад, що надихає. В. Рохмістров
Зміст книги Ісаака Ньютона Тлумачення на пророцтва Данила та Апокаліпсис Іоанна Богослова
Передмова
Частина I. РОЗГЛЯД ПРОРОЦІВ ДАНІЇЛА
Розділ I. Про упорядників книг Старого Завіту
Розділ II. Про мову пророків
Розділ III. Про бачення боввана, що складається з чотирьох металів, у другому розділі пророцтва Данила
Розділ IV. Про бачення чотирьох звірів у сьомому розділі пророцтва Данила
Розділ V. Про царство, подане ногами боввана, що складаються із заліза та глини
Розділ VI. Про десять царств, представлених десятьма рогами четвертого звіра
Розділ VII. Про одинадцятий ріг четвертого звіра Данила
Розділ VIII. Про могутність одинадцятого рогу четвертого звіра Данила, що скасовує часи та закони
Розділ IX. Про царства, представлені в пророцтві Даниїла овном та козлом
Розділ X. Пророцтво про сімдесят тижнів
Розділ XI. Про дати народження та хресні муки Христа
Розділ XII. Про істинність передбаченого в Писанні
Розділ XIII. Про царя, який чинив за своєю сваволею і піднісся вище за всяке божество, віддавав честь Магуззимам і не поважав бажання дружин
Розділ XIV. Про Магуззими, шановані царем, який надходить за своєю сваволею
Частина друга. РОЗГЛЯД АПОКАЛІПСИСУ СВ. ІОАННА
Розділ I. Вступ, що розглядає час написання Апокаліпсису
Розділ II. Про ставлення Апокаліпсису Іоанна до Книги Закону Мойсея та до богослужіння у Храмі
Розділ III. Про співвідношення пророцтв Іоанна та Данила і про предмет пророцтва
Додаток
Коментарі
Доповнення
Післямова
Література
Ареною дії пророцтва є три основні регіони: області за Євфратом, представлені двома першими звірами Данила, Грецька імперія з цього боку Євфрату, представлена барсом і козлом, і Латинська імперія з цього боку Греції, представлена звіром із десятьма рогами. Саме це мається на увазі, коли йдеться про третю частину землі, моря, річок, дерев, суден, зірок, сонця та місяця. Я поміщаю тіло четвертого звіра по цей бік Греції, тому що перші три з чотирьох звірів продовжували жити і після того, як їх позбавили панування і таким чином не належать до тіла четвертого звіра. Він лише зневажав їх ногами своїми. Під землею юдеї розуміли великий континент, що включає всю Азію та Африку, до якої вони мали доступ суходолом; а під островами моря вони розуміли місце, до якого плавали морем, зокрема — всю Європу; і звідси в цьому пророцтві земля та море означають народи грецької та латинської імперій.
Третій і четвертий звірі Даниїла суть те ж саме, що дракон і звір з десятьма рогами Іоанна, тільки з наступною відмінністю: Іоанн має на увазі під драконом всю Римську імперію на всьому її протязі, тому що коли це пророцтво було дано, вона ще не була розділеною, звір же з'являється лише після того, як імперія розділилася. Після цього дракон позначає в нього Грецьку імперію, а звір Латинську.
Саме тому дракон і звір мали спільні голови та спільні роги; але вінці у дракона були тільки на головах, а звір мав свої роги; тому що звір та його роги правили лише після того, як вони були відокремлені від дракона; і як тільки дракон віддав звірові свій престол, одразу ж десять рогів отримали владу як царі. Голови суть сім царів, що слідували один за одним. Чотири з них - це чотири вершники, що з'явилися зі зняття перших чотирьох печаток. У самому кінці шостого розділу, або [по зняттю шостого] друку, у видінні подій, що безпосередньо відбуваються, говориться: п'ять із семи царів впали, один є, а інший ще не прийшов; і звір, який був і якого немає, оскільки смертельно поранений мечем, є восьмий, і з-поміж семи [Об'явл. 17:10,11], тобто є побічною гілкою сімки. Роги тут ті самі, що й у описаного вище четвертого звіра Данила.
Чотири вершники, які з'явилися після зняття перших чотирьох печаток, були чудово пояснені паном Мідом; хоча час третього вершника я, скоріше, продовжив би до кінця царювання трьох Гордіанів [(238-244)] і Пилипа Аравітянина [(244-249)], вони і є царі Півдня, а час четвертого вершника я відніс би до часу правління Деція [(249-251] і продовжив до часу правління Діоклетіана [(284-305)].
Бо четвертий кінь блідий, і ньому вершник, якому ім'я «смерть»; і пекло йшло за ним; і дана йому влада над четвертою частиною землі - умертвляти мечем і голодом, і мором, і звірами земними [Об'явл. 6: 8] або арміями бунтівників і чужинців, що й відбувалося протягом усього цього періоду.
