- Наявність: Є в наявності
- Модель: 2069
Свитки. Сучасне прочитання знакових текстів Біблії - ця книга священика Олександра Сатомського, продовжує популярну серію "Бібліістика".
У книзі Свитки. Сучасне прочитання знакових текстів Біблії представлено досвідом сучасного прочитання самих, можливо, найяскравіших книг Старого Завіту — це Еклезіаст, Естер, Пісня Пісень, Рут і Плач Єремії.
Коментарі автора, складені у дусі святоотцівської традиції та із залученням зовсім незнайомих православному читачеві юдейських тлумачень, не лише інформативні, а й дихають місіонерським пафосом, легко читаються та заражають читача любов'ю до Святого Письма.
У книзі Свитки. Сучасне прочитання знакових текстів Біблії ви знайдете:
- коментарі до Книг Старого Заповіту: Екклесіяст, Естер, Пісня Пісень Соломона, Рут, Плач Єремії;
- можливість відкрити для себе всю скарбницю Святого Письма, надихнутися новими смислами та глибиною християнського вчення;
- погляд із двох сторін на одні й ті ж тексти, коментуючи Писання, автор звертається як святим отцям, так і до раввіністичної традиції;
- Унікальну можливість познайомитися з не найпопулярнішими у біблеїстів текстами - корпусом Хамеш Мегілот або корпусом «П'яти сувоїв»;
- богословські відкриття, які здатні збагатити наше духовне життя.
Для кого призначено книгу священика Олександра Сатомського Свитки. Сучасне прочитання знакових текстів Біблії?
- для всіх, хто цікавиться сучасною бібліїстикою;
- для тих, хто хоче свідомо підійти до читання Старого Завіту;
- для всіх, хто шукає одночасно інтелектуальну та захоплюючу книгу, яка легко читається;
- для тих, хто готовий розвиватися у пізнанні своєї віри та не хоче стояти на місці.
5 причин купити книгу священика Олександра Сатомського Свитки. Сучасне прочитання знакових текстів Біблії:
- біблійні книги, яким присвячено справжнє видання, надзвичайно захоплюючі і при цьому не надто добре відомі православному читачеві, тож вивчати їх разом з автором і корисно, і цікаво;
- книга продовжує нікейську серію «Бібліістика», отже, на відміну більшості відомих праць у цій галузі, написана з позицій христоцентричності, у дусі Православної Церкви;
- роз'яснюючи старозавітні книги, автор дає ключі до неоднозначних фрагментів, показує, як текст живе у коментарях святих отців і представників рабиністичної традиції;
- говорячи про Старий Заповіт, автор розглядає різні теми під сучасним кутом зору, наближаючи стародавній текст до читача;
- зібравши та прочитавши книги серії «Біблійстика», ви вийдете на новий рівень знань про Святе Письмо.
Священик Олександр Сатомський народився 28 вересня 1987 р. у селищі Петрівськ, Ростовського району, Ярославської області. 26 липня 2011 р. був призначений настоятелем храму Богоявлення м. Ярославля. Викладає на кафедрі теології ЯДПУ, Ярославської Духовної Семінарії, Ярославської філії ЛМУ ім. А.С.Пушкіна.
Священик Олександр Сатомський: «Старий Завіт — ці два слова найчастіше народжують у сучасної людини асоціації з “Кодексом Хамураппі” або “Епосом про Гільгамеша”: якийсь текст, що прийшов із допотопних часів, коли сонце світило вдвічі яскравіше, а культурні герої звільняли чудовиськ, щоб полегшити життя вдячним нащадкам.
Звичайно ж, він вплинув на європейську цивілізацію, а для християнина є ще й віровчальним джерелом, частиною Святого Письма — на жаль, вкрай мало затребуваної на практиці. З Новим Завітом віруючий звик співвідносити своє життя — а що робити з Параліпоменоном чи Свитком Естері? І старозавітні книги залишаються "справами давно минулих днів" та "переказами старовини глибокої".
Але такий підхід збіднює наше внутрішнє життя і навіть саме розуміння євангельського благовістя. Слово Христове прозвучало не у вакуумі, воно було вимовлено конкретною мовою в конкретній культурі — що і є предметом сучасної бібліїстики, що вивчає текстологію та культурно-історичний контекст».
Зміст книги священика Олександра Сатомського Свитки. Сучасне прочитання знакових текстів Біблії
Вступ
Коментар до книги Еклезіаст
Коментар до Книги Естер
Коментар до Книги Пісня Соломона
Коментар до книги Рут
Коментар до книги Плач Єремії
«Чому при прочитанні старозавітних книг для нас важливе і необхідне звернення до іудейської екзегези? Чи не говорить апостол Павло, що донині Ізраїль позбавлений повноти розуміння власних Писань через неприйняття справжнього Месії — Ісуса з Назарета Галілейського: Дотепер, коли вони читають Мойсея, покривало лежить на їхньому серці; але коли звертаються до Господа, тоді це покривало знімається (2 Кор. 3: 15–16), тобто в юдаїзмі після апофеозу Хреста безглуздо шукати зерна релігійної істини?
Але, якщо до святих отців, які тлумачать Писання, ми звертаємося за духовним розумінням тексту, то рабиністичний коментар занурює нас в атмосферу, у культурний та мовний контекст — іудейська екзегеза уважна до гри слів, до багатозначності, що розкриває додаткові змісти. Крім того, свідчить апостол Павло, історія відносин Церкви та синагоги не така вже й однозначна і в есхатологічній перспективі у благого Бога є Свій план про повернення цієї маслини до життєдайного кореня (див. Рим. 11: 17–29)».
«Проблема будь-якого інтелектуала, детально описана Соломоном, — невміння перебувати в “зараз”. Описані кількома віршами раніше “очі в голові” мудреця так і тягнуться зазирнути за обрій, побачити, що буде далі, після нинішнього моменту насолоди, радості та спокою. З одного боку — це добра навичка, що дозволяє мудрій людині не спокуситися миттєвою привабливістю гріха. Саме вміння абстрагуватися від задоволення, що пропонується зараз, і побачити поле його наслідків дозволяє мудрецеві залишатися на шляху праведності. Але друга сторона медалі — невміння насолодитися негріховним благом, отруївши його роздумами про кінцівки, знецінивши прийдешнім стражданням та смертю».
«Кобила моя в фараоновій колісниці я уподібнив тебе, моя кохана. Своєрідний і досить далекий від нашої культури образ використовує автор, який, бажаючи піднести дівчину, порівнює її з конем. Однак у тому середовищі, де створювалася книга, кінь був рідкісною і дорогою твариною, не призначеною для жодних робіт, а лише для війни або царських виїздів. Як християнські, так і іудейські тлумачі бачать тут відсилання до Книги Вихід і згадують про загибель фараонових колісниць у морі (Ориген. На Пісню Пісень, 1.10). Щоправда, з контексту ясно, що юнак підносить кохану і в його словах немає жодного негативу. Скоріше, на підставі низки наступних образів можна припустити, що він говорить про «небезпеку», яку для нього є дівчина. Образ війська із прапорами, міських укріплень, веж, колісниць покликаний вказати на силу, міць кохання у всій сукупності її проявів. Схожа образність зустрічається і у творах європейської культури — наприклад, у «Предвизначенні» Тютчева».
