В чарівнім королівстві живе дівчина Літа. В її руках квітнуть та оживають всі квіти та рослини. Але доля її випробовує любов'ю та зрадою, випробуваннями та щастям.
Ця книга - п'ята з серії казкових історій заслуженої діячки мистецтв, письменниці Ніни Найдіч, що має аудіо-супровід з оригінальною музикою, створеною композитором Олександром Конюховим. Текст читає заслужений артист України Борис Лобода.
Книга буде цікава читачам середнього шкільного віку, а також всім, в чиєму серці живе любов.
Ніна Найдіч - чителька, музикант і віднедавна авторка книжок для дітей. Багато років навчає дітей музиці у відомій Київській середній спеціалізованій музичній школі імені Миколи Лисенка. У мистецьких колах відома як талановитий і мудрий педагог. Авторка методичних розробок із навчання гри на фортепіано, свою систему проходження до нотного періоду виклала у збірнику «Весела методика».
Ніна Найдіч досліджувала твори Й.С. Баха, Ф. Шопена, написала понад 15 наукових статей. Виховувала й навчала багатьох відомих музикантів і композиторів, серед яких і її син, знаний в Україні і закордоном академічний та джазовий піаніст Дмитро Найдич, композитори Юрій Шевченко і Сергій Зажитько та інші.
У своїх казках Ніна Найдич наголошує, що в сучасному світі в гонитві за матеріальними благами має бути місце для людяності та доброти, Мистецтва і Музики.
Живе та викладає в Києві.
... Тим часом блазні привели Сальватора в приготовану для нього майстерню, Тут він побачив мольберт, фарби, полотна - все, що потрібно, шоби почати працювати. Модель, вбрана в довгу сукню, оздоблену коштовними прикрасами, з нетерпінням чекала на нього. Але робота чомусь не йшла. За годину він ледь спромігся намалювати лише контур моделі. Раптом він згадав, як легко рухався пензель, коли поруч стояла Літа.
Він відчував її дивний погляд - уявив, що вона тут біля нього, і став працювати швидко і вправно. Він ще не знав, що почав втрачати пам'ять - забув повернутися додому, в маленжий будиночок на тихій вулиці, де на нього чекала Літа, забув навіть передати їй листа, або хоч маленьку записочку.
Так він працював дні, тижні. Непомітно впливав час... Одного дня він намагався уявити, що Літа стоїть поруч - і не зміг. ЇЇ дивний погляд, під яким розпускалися бутони, зник з його уяви. Невдовзі він зовсїм забув її навіть не намагався згадати, тому що за цей час намалював багато портретів, отримав купу грошей ї зовсім втратив пам'ять...