Регельсон Лев Львович (нар. 30 липня 1939, Калуга) - радянський дисидент та публіцист, автор книги «Трагедія Російської Церкви».
З 1956 до 1962 року навчався на фізичному факультеті МДУ на кафедрі теоретичної фізики.
У 1962—1964 роках був учасником громадської організації «Університет молодого марксиста» та позаштатним інструктором ЦК ВЛКСМ.
У 1962—1966 роках працював в Інституті джерел струму (ВНДІІТ, надалі «Квант») у галузі напівпровідникових перетворювачів енергії, у тому числі для космічних апаратів. Підготував дисертацію з нестаціонарних термоелектричних явищ. За сумісництвом читав лекції в московському планетарії.
3 вересня 1965 року прийняв хрещення у протоієрея Олександра Мене.
З 1967 по 1973 працював у НДІ Медичної техніки. Написав дисертацію з фізики кровообігу, але захист її було зірвано у зв'язку з тим, що його викрили як «активного церковного діяча».
З 1973 по 1978 рік брав участь у правозахисній діяльності, спеціалізуючись здебільшого на захисті прав віруючих.
У 1988—1993 роках — автор, потім співробітник редакції журналу «Наука та релігія». В 1990 закінчив роботу над розширеним варіантом своєї праці з історії Російської Церкви - «Трагедія Російської Церкви. 1917-1953», проте книга тоді видана не була.
З 1990 по 1994 рік був генеральним директором Товариства християнської культури «Логос», що спеціалізувався на видавничій та просвітницькій діяльності.
З 1993 по 1997 рік у співавторстві з Ігорем Хварцьким працював над книгою «Земля Адама», виданою в Сухумі 1997 року.
З 1998 по 2005 рік працював науковим співробітником Сухумського фізико-технічного інституту.
