Андрій Борисович Зубов (нар. 16 січня 1952, Москва) - історик, сходознавець, релігієзнавець, політолог, філософ, доктор історичних наук.
Андрій Зубов народився сім'ї контр-адмірала Б.Н. Зубова. У 1968 році відразу після закінчення середньої школи вступив до Московського державного інституту міжнародних відносин (факультет міжнародних відносин), який закінчив у 1973 році. Того ж року почав працювати в Інституті сходознавства РАН.
1978 року Андрій Зубов захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук на тему «Політичний розвиток таїландського суспільства в 1950—1970-ті рр.: досвід аналізу виборчої статистики».
В 1989 захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук на тему «Історико-культурні закономірності адаптації парламентських інститутів на Сході».
У 1988-1994 роках викладав історію релігій у Московській духовній академії, де мав звання доцента.
З 1994 по 2012 рік – Андрій Зубов, завідувач кафедри «Релігієзнавства» філософсько-богословського факультету Російського православного інституту св. Іоанна Богослова.
У 2001 році А.Б. Зубов звільнився з Інституту сходознавства РАН і перейшов працювати до МДІМВ. Був професором кафедри філософії, а також очолював генеральним директором університетський Центр «Церква і міжнародні відносини».
У 2009-2014 роках - член Синодальної біблійно-богословської комісії РПЦ та член Міжсоборної присутності РПЦ (2009-2014).
З 2014 року до теперішнього часу Андрій Борисович Зубов читає курси лекцій на різних майданчиках (лекторій «Пряма мова», лекторій «Нової газети», лекторій «Квітень») та в інтернеті з історії філософії, історії релігійних ідей, російської історії.
2014 року Андрію Зубову присвоєно звання почесного доктора Києво-Могилянської академії (Україна), 2019 року — почесного доктора університету імені Томаша Масарика (Брно, Чехія).
Восени 2022 року прийняв запрошення викладати у Масариковому університеті у місті Брно (Чехія).
