Введення в літургійне богослов'я — ключова робота отця Олександра Шмемана, яка є фундаментом його подальшої думки.
У 2021 році виповнилося 100 років від дня народження протопресвітера Олександра Шмемана, видатного мислителя, богослова та проповідника XX століття. Його внутрішня свобода та широта думки вражають, змушують думати та сумніватися.
Отець Олександр ніколи не відокремлював богослужіння від життя, для нього літургія – це і є життя, а літургійне богослов'я – досвід пізнання Бога через молитву Церкви.
Книга зібрана на основі докторської дисертації отця Олександра. Її буде корисно прочитати кожному, хто хоче по-новому осмислити участь у Таїнстві, перетворивши його на справжнє прилучення Царству Божому, що є на землі. Автор наводить екскурс в історію церковного богослужіння, допомагає зрозуміти зміст та значення літургії, її невід'ємність від суті християнської віри.
У книзі о.Олександра Шмемана Введення в літургійне богослов'я ви знайдете:
- роздуми отця Олександра про літургію та церковний статут, що вплинули на подальший розвиток православної богословської думки;
- захоплюючий екскурс до історії церковного богослужіння;
- багато мудрості та богословських відкриттів від одного з найвідоміших церковних мислителів XX століття.
Кому буде цікаво книга о.Олександра Шмемана Введення в літургійне богослов'я:
- кожному, хто хоче переосмислити свою участь у Літургії;
- всім, хто цікавиться православним богослов'ям;
- поціновувачам спадщини Олександра Шмемана.
5 причин купити книгу о.Олександра Шмемана Введення в літургійне богослов'я:
- автор - один із найяскравіших і найпопулярніших проповідників та богословів ХХ століття;
- книга допомагає зрозуміти зміст та значення церковного богослужіння, його невід'ємність від суті християнської віри;
- одна з найважливіших праць отця Олександра;
- захоплюючий екскурс до історії становлення церковного богослужіння;
- видання у новій редакції, присвячене 100-річчю від дня народження автора.
Протопресвітер Олександр Шмеман (13.03.1921 – 13.12.1983) – священнослужитель Православної Церкви в Америці, богослов, проповідник, один із найзначніших діячів Церкви у ХХ столітті.
Олександр Шмеман народився у Ревелі (нині Таллінн, Естонія). У 1945 році він закінчив Свято-Сергіївський богословський інститут у Парижі і вже у 1946 році прийняв священичий чин.
З 1945 по 1951 – викладач історії Церкви. 1951 року переїхав до Нью-Йорка, з 1952 року — ректор Свято-Володимирської семінарії.
о.Олександр - автор безлічі наукових та духовно-просвітницьких книг та статей, активний місіонер, яскравий та полум'яний проповідник, який протягом кількох років веде просвітницьку релігійну програму на радіо «Свобода». Помер у 1983 році.
Зміст книги о.Олександра Шмемана Введення в літургійне богослов'я:
Про істинну молитву і справжнє богослов'я. Замість передмови. Ієрей Олександр Гумеров
Передмова
ВСТУП. ПРО ЗАВДАННЯ І МЕТОД ЛІТУРГІЧНОГО БОГОСЛОВ'Я
ГЛАВА ПЕРША. ПРОБЛЕМА УСТАВУ
РОЗДІЛ ДРУГИЙ. ПРОБЛЕМА ПОХОДЖЕННЯ УСТАВА
Розділ третій. ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ УСТАВА
РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ. ВІЗАНТІЙСЬКИЙ СИНТЕЗ
«Справжній задум богослужіння — не в символічному, а в реальному виконанні Церкви: нове життя, дароване у Христі, і це вічне перекладання самої Церкви в Тіло Христове, її сходження — у Христі і з Христом — на есхатологічну повноту Царства і є джерелом будь-якого християнського. діяння в цьому світі, можливості «чинити, як Він»… Не система прекрасних символів, а можливість у світ зводити той поїдає і перетворює вогонь, про який Господь нудився — поки він розгориться…»
«У гуркоті та шумі технологічних революцій, у світі, схожому одночасно і на божевільний будинок, і на ліси якоїсь незрозумілої, грандіозної будівлі, загальний план якої нікому не зрозумілий і яка все ж таки будується, старі та звичні символи перестали доходити до людського розуму , свідомості, совісті. Або, вірніше, вони стали лише символами, втратили здатність бути носіями сили, що перетворює «реальність» і ніби природно, нездоланно, переможно підкоряє її — цю реальність — Царству Божому, всеосяжній меті, яку проголошує Євангеліє. Невипадково стільки православних так люблять символічне тлумачення богослужіння і це тлумаченням так легко задовольняються. Тут, як у фокусі, знаходить своє вираження той майже всеосяжний символізм християнської свідомості, що прийшов на зміну споконвічному його і такому ж всеосяжному реалізму».