Тоні Вайт - сертифікований психотерапевт та член Австралійського психологічного співтовариства, член Міжнародної асоціації Транзактного Аналізу (ITAA) та Європейської асоціації Транзактного Аналізу (ЄАТА). Навчальний та супервізуючий транзактний аналітик TSTA-P-ITAA. Спеціалізується на роботі із суїцидальними особами, а також з підлітками. Відомий як фахівець у Терапії Перерішення у Транзактному Аналізі.
1988 року Тоні Вайт був нагороджений Інаугураційною премією Гулдингів за внесок у розвиток Транзактного Аналізу. У 2011 році отримав нагороду Британської Медичної асоціації у галузі медичної літератури у розділі "Психіатрія" за книгу «Робота із суїцидальними особами».
За час своєї професійної практики Тоні Вайт став автором великої кількості професійних книг і статей на різні теми, що включають різні аспекти сучасної психотерапії. Понад 10 років щорічно проводить терапевтичні марафони Перерішення в Європі.
Живе та працює у приватній практиці Тоні Вайт у місті Перт, у Західній Австралії.
За словами Тоні Вайта, його книга Терапія Перерішення сьогодні. Підхід Відносного Перерішення в Транзактному Аналізі - це кінцевий результат його довгого шляху.
Моя професійна кар'єра почалася з вивчення психології в університеті та одночасного навчання Транзактному Аналізу в навчальній групі TA 202. У 1981 році, коли я отримав кваліфікацію транзакційного аналітика, моїм основним супервізором був батько, а другим супервізором – Мері Гулдінг.
Отримавши кваліфікацію CTA (Clinical Member, як його тоді називали), я швидко уклав контракт на навчання як PTSTA (або PTM – Provisional Teaching Member, як його тоді називали). Транзактний Аналіз і перерішення були дуже значущі в моїй методології як терапевта і як спосіб розуміння людської психіки. Після закінчення навчання в університеті мені пощастило пройти дворічне стажування та наставництво у місцевого психолога, який був психоаналітиком. Це означало, що на початку своєї кар'єри я також навчався психоаналітичної дитячої психотерапії, відповідно, у мене також був досвід психоаналізу.
Протягом усієї кар'єри психолога я працював з дітьми в психоаналітичному підході і займаюся цим досі. Є певна іронія в тому, що я використав як свої основні підходи до терапії як Транзактний Аналіз, так і психоаналіз. Ви побачите, що в цій книзі я багато говорю про взаємозв'язок між транзактним аналізом і психоаналізом і про те, як її бачили Ерік Берн і Гулдінг.
Я ніколи не робив суттєвих перерв у роботі психотерапевта, тому моя кар'єра відбулася саме у цій галузі. Серед тих, хто вплинув на мене, були, звичайно, Роберт і Мері Гулдінг, а також Джон Макніл. Коли я вперше почав писати для журналу транзактного аналізу, Джон Макніл був його редактором, і він надав мені в цьому велику допомогу. Мій перший серйозний досвід як клієнт терапії перерішення відбувся, коли мені було 22 роки, на терапевтичному марафоні під керівництвом Джона Макніла та Еллін Бадер, і я пам'ятаю цю подію до цього дня. У наступні роки я продовжував зустрічатися з Джоном та Еллін на різних семінарах.
Допомагали мої батьки, такі ж аналітики та психологи, як і я. Вони були викладачами в навчальному інституті Гулдингів – Західному інституті групової та сімейної терапії – доти, доки він не припинив свою діяльність. І хоча на мене також впливали й інші фахівці в галузі сімейної терапії, секс-терапії, терапії нарко- та алкозалежності, когнітивно-поведінкової терапії, біоенергетики тощо, саме терапія перевтілення завжди залишалася моїм основним підходом.
Але це було дуже давно. Я розпочав свій терапевтичний шлях у 1977 році, а зараз 2020 рік. Часи змінюються, і тому методи терапії мають відповідати сучасним культурним особливостям та стандартам. Коли я починав, у розпалі був Рух Людського Потенціалу, а тепер його час, безумовно, минув. Терапія тоді сильно відрізнялася від нинішньої, і підготовка до терапії була іншою, як і вся організаційна структура психотерапевтичної професії.
