Равінізм: містика, небилиці, підробки. І.А.Ейзенменгер, Дж.П.Штехелін. Переклад з англійської

У книзі Йоганна Ейзенменгера та Дж Штехеліна представлені вчення рабинів початку XVIII століття, досліджені німецьким та англійським гебраїстами.

У книзі дана широка добірка цитат з Талмуду та рабиністичної літератури, що систематизована за тематичною приналежністю. Особливо зазначені суперечливі думки рабинів та абсурдні судження з віровчальних питань.

Йоганн Андреас Ейзенменгер (1654-1704) був першим із християнських учених, який спробував проникнути в таємні вчення іудеїв епохи рабінізму, які полягали в не заявлених публічно трактуваннях равіністських текстів та коментарів до священних книг іудаїзму. Дев'ятнадцять років він присвятив вивченню івриту та рабиністської літератури, а також стати своїм серед рабинів і отримати від них пояснення до значення багатьох невиразних місць у їхніх творах.

У 1700 році він підготував до видання широке дослідження «Entdecktes judenthum» (Викритий юдаїзм) – два томи по тисячі сторінок. Коли противники цієї його роботи дізналися про підготовку публікації, вони спробували викупити рукопис у автора, але отримали відмову. Щоб дискредитувати Ейзенменгера, вони поширили чутку про те, що він не відмовився від грошей, а запросив набагато більше, ніж запропоновано. Але у цьому варіанті історії вже нібито рабини відмовилися платити. Проте, противники його роботи використали свої зв'язки у палацових коридорах імператора Йосипа I, щоб заарештувати тираж (2000 прим.). Цьому сприяв наклеп на автора про його антиклерикальні настрої.

Ейзенменгер помер раптово, не дочекавшись виходу другого видання своєї фундаментальної праці. Воно з'явилося лише в 1711 році, будучи надрукованим у Кенігсберзі (3000 прим.), де не діяла імператорська заборона. Видання відбулося завдяки підтримці майбутнього короля Пруссії Фрідріха Вільгельма I (з 1713 року), який наказав Гессенському, Гейдельберзькому та Майнцському університетам перевірити правильність цитат Ейзенменгера зі Святого Письма та відповідність міркувань автора церковним догматам. Жодних невідповідностей виявлено не було. Також і рабинам було запропоновано вказати на помилки Ейзенменгера, і жодних помилок не було виявлено.

У 1732-1734 роках член Лондонського королівського товариства, його преподобність Джон Пітер Штехелін замовив переклад уривків з «Entdecktes Judenthum» англійською мовою і опублікував їх у двох томах під назвою «Равінська література чи традиції євреїв» із власною великою передмовою. Перевидання відбулися у 1742 та 1748 роках. В даний час другий том видання недоступний та відсутній на бібліотечних електронних ресурсах – там, де є фотокопія першого тому. Обсяг першого тому, з урахуванням передмови Штехеліна, у витягах становив трохи більше третини першого тому твору Ейзенменгера. Тим не менш, цей компактний виклад виявився найбільш доступним для конвертації в цифрову форму та перекладу.

Штехелін ніде не згадує імені автора і не наводить справжньої назви книги, роблячи посилання на «Трактат про традиції євреїв», маючи на увазі під ним роботу Ейзенменгера. Імовірно, рабинський вплив у Лондоні був настільки сильним, що на ім'я німецького дослідника було накладено заборону. Як і на назву його праці. У цьому перекладі назва книги залишена такою, як її наводить Штехелін.

Робота самого Штехеліна, яка в оригінальному виданні передує тексту Ейзенменгера, вміщена в кінець цієї книги. Не тільки тому, що вона не виконує роль передмови (не дає пояснень до роботи Ейзенменгера), а й тому, що певною мірою суперечить основному змісту книги. Так, Штехелін дуже вдало показує, що сучасний йому іудаїзм далеко відійшов від давніх вірувань євреїв, які не суперечать християнським догматам. Також вдало він демонструє генезис відпадання іудейського духовенства від стародавнього вчення з одночасною заміною смислів стародавніх текстів. Але потім він потрапляє в пастку, пропонуючи розуміти тексти іудаїзму як алегорії, алегорії та гіперболи – там, де це зручно. Що відповідає завданням Штехеліна – полегшити для юдеїв перехід у християнство, до чого він закликає їх наприкінці своєї праці. Але при цьому йому доводиться прийняти хитрощі рабинів, які кожний рядок зі Святого Письма оголошують «таємницею» і розшифровують її так, як їм заманеться, не соромлячись контекстом.

Переклад книги Йоганна Ейзенменгера та Дж Штехеліна Равінізм: містика, небилиці насичений цитатами з Талмуду, у тому числі й цитатами з Писання, які перевірені ще раз за Синодальним перекладом та англійським текстом Біблії короля Якова.

Там, де смислові протиріччя відсутні, цитати зі Старого Завіту наводяться в Синодальному перекладі, посилання на кожен вірш слідує також Синодальному перекладу. Де є смислові протиріччя, цитата наводиться за текстом книги, а Синодальний переклад наводиться у виносці.

Критика юдаїзму в даному трактаті ведеться в порядку міжрелігійної дискусії та відноситься до часів написання книги - рубежу XVII-XVIII ст.