- Наявність: Є в наявності
- Модель: 1560
Що робити, коли нічого зробити не можна? У ситуації кризи, на зламі долі людина має зробити велику душевну працю – прийняти неминуче, осмислити те, що сталося, намацати нові опори існування. Щоб навчитися надавати людині психологічну та духовну допомогу, важливо зрозуміти, яку роль у її пошуках виходу з кризи відіграють процеси переживання та молитви, які їх взаємопереходи та взаємовпливи.
У книзі Переживання та молитва. Досвід загальнопсихологічного дослідження Федір Василюк пошук відповідей на ці питання ведеться із позицій загальнопсихологічної теорії, яка будується на фундаменті синергійної антропології.
Книги Переживання та молитва. Досвід загальнопсихологічного дослідження Федора Василюка призначена для фахівців-гуманітаріїв та всім, хто цікавиться питаннями духовності.
У своїй книзі Переживання та молитва. Досвід загальнопсихологічного дослідження Федір Василюк стверджує, що в синергійній психотерапії, заради створення якої здійснено справжнє загальнопсихологічне дослідження, такою надією, центром кристалізації всієї психотерапевтичної теорії та практики має стати молитва.
Федір Юхимович Василюк (1953 – 2017) – радянський та російський психотерапевт, доктор психологічних наук, завідувач кафедри індивідуальної та групової психотерапії Московського міського психолого-педагогічного університету, професор, Президент Асоціації розуміючої психотерапії.
У 1981—1987 роках Федір Юхимович Василюк працював клінічним психологом у психіатричній лікарні. У 1986-1988 роках брав участь у створенні одного з перших у країні спеціалізованих соціально-психологічних центрів, а з 1988 - у створенні Інституту людини АН СРСР. У 1990 році організував Центр психології та психотерапії. 1991 року створив «Московський психотерапевтичний журнал», 1992 р. став його головним редактором.
В 1993 став співробітником Психологічного інституту РАВ, з 1994 - завідувачем лабораторією наукових основ психотерапії та психологічного консультування. У 1997 році заснував у Московському міському психолого-педагогічному університеті та очолив перший у Росії факультет психологічного консультування, яким керував до 2012 року. У 2007 році захистив докторську дисертацію на тему «Розуміюча психотерапія: досвід побудови психотехнічної системи». Помер 17 вересня 2017 року в Москві після тяжкої та тривалої хвороби.
Зміст книги Федора Василюка Переживання та молитва. Досвід загальнопсихологічного дослідження
Вступ
Переживання – молитва – діяльність: зіставлення категорій
Феноменологічна основа
Домінуюча спрямованість
Феноменологічна константа
Молитва у світі переживання
Що породжують ситуації
Фокусування молитви на пережитих обставин
Фокусування молитви на процесі переживання
План безпосереднього переживання
План висловлювання
План осмислення
Фокусування молитви на особистості
Ім'я
Цінності та мотиви
Покаяння
Образ Я
Переживання – втіха – молитва
Методологія дослідження
Два типи втіхи
Форми поєднання переживання та молитви
Висновок
Література
Вдивляючись у строкату стрічку історії сучасної психотерапії, за драматичними перипетіями, боротьбою ідей та людей, калейдоскопічною зміною мод можна помітити і повільні, глибинні тектонічні зрушення. Вони знаменуються зміною психотерапевтичних «надій»: у психоаналізі головна надія покладалася на «усвідомлення», і всі поєднання методу мали, зрештою, підвести до процесу усвідомлення, який те, як вірилося, і забезпечує психотерапевтичний ефект; потім на сцену психотерапії сходять, щоб зіграти головну роль, зовсім інші процеси - спонтанність, навчання, комунікація, і, нарешті, переживання.
«Надія», що знову з'являються, зовсім не скасовують старих, а включають їх у свою орбіту, вступають з ними в продуктивні відносини і дають їм можливість розкрити ще невичерпаний теоретичний і практичний потенціал.
Християнський підхід у психологічному консультуванні та психотерапії на Заході вже досить давно і ґрунтовно утвердився, видаються десятки спеціальних журналів, діють спеціалізовані центри тощо. А в нас у країні християнська психотерапія робить лише перші кроки і тільки починає себе впізнавати. Процес цього впізнавання себе непростий, бо має вестися одночасно у кількох контекстах, які до того ж взаємовідбивають одне одного: така спроба розглянути себе одразу у кількох дзеркалах. Що то за контексти.
По-перше, православна традиція, що включає і літургічне життя, і аскетичний досвід, і догматику, і богословську думку, і практику соціального служіння і місіонерства, і досвід душпастирства (що особливо важливо для психотерапії). По-друге, традиція сучасної психотерапії. По-третє, наукова психологічна традиція. По-четверте, надзвичайно еклектична культура психічної діяльності сучасної людини.
Серце синергійної психотерапії та її коріння – у православної традиції, але формується вона перетині духовних, інтелектуальних і організаційних впливів всіх цих сильнодіючих контекстів, й у своєму категоріальному ладі та методичному арсеналі має прагнути забезпечення їх конфигурирования. Необхідність такого теоретичного та практичного конфігурування визначає завдання даної роботи. Вона полягає в тому, щоб спробувати зіставити між собою два психотерапевтичні «надії» – молитву і переживання, але зробити це не на території релігійної традиції і не на території професійної психотерапії, а на «нейтральній смузі» загальної психології.
Отже, порівняльний загальнопсихологічний аналіз переживання та молитви – головна мета справжньої роботи. Але для повноти теоретичної картини доведеться залучити до аналізу ще одну найважливішу загальнопсихологічну категорію – діяльності.
