Андрій Олександрович Орлов

Андрій Олександрович Орлов (нар. 1960, Москва) — радянський і американський соціолог культури, біблеїст, що спеціалізується на ранньому християнстві та юдаїці. З 1991 року живе у США. Кандидат соціологічних наук, кандидат богослов'я, доктор філософії з релігієзнавства. Професор Університету Маркетт у штаті Вісконсін.

В 1983 Орлов приєднується до наукового семінару з вивчення масової свідомості, який на той час очолював відомий радянський філософ і соціолог Б.А. Грушін. Грушинський семінар, який Орлов відвідував з його заснування 1983 року до його розпуску 1989 року, зіграв дуже значної ролі у формуванні його наукового світогляду, давши можливість познайомитися з головними філософськими течіями середини та кінця 20 століття, включаючи постструктуралізм, аналітичну філософію та феноменологію. Ці методологічні парадигми пізніше стануть важливими складовими для формування герменевтичних підходів Орлова у його дослідженнях юдейської та християнської апокаліптики та містики.

1986 року, отримавши ступінь бакалавра на факультеті журналістики МДУ, Андрій Орлов, за порадою Б.А. Грушина вступає до аспірантури. У 1990 році він в Інституті соціології Російської академії наук успішно захищає під керівництвом Грушина кандидатську дисертацію з соціології культури.

У 1990-1991 роках старший науковий співробітник Інституту соціології Російської академії наук.

У 1991 році Орлов переїхав до США, де до 1997 року працював науковим співробітником (з 1993 — ад'юнкт-професор) в Абілінському християнському університеті.

У 1995 році і в 1997 році закінчив Коледж біблійних досліджень Абілінського християнського університету, де отримує ступінь бакалавра новозавітних досліджень та магістра богослов'я відповідно.

У 2003 році в Університеті Маркетта під науковим керівництвом доктора Дейрдре Демпсі захистив докторську дисертацію (Ph.D) з релігієзнавства за традицією Еноха-Метатрона. Його дисертація публікується Мартіном Хенгелем і Пітером Шейфером в одній із найпрестижніших серій з юдаїки.

У 2003—20011 роках викладач, асоційований професор (доцент) і пізніше професор богословського факультету Університеті Маркетта. Автор низки наукових праць, що отримали міжнародне визнання, з іудейської апокаліптики та містики Другого Храму.