Лабіринти благочестя — надихаюча книга отця Сави Мажуко, яка продовжує улюблену багатьма серію «Есе про Бога».
Церковне життя сучасної людини часом схоже на блукання заплутаним лабіринтом: суцільні заборони і приписи, які часто незрозумілі і суперечать один одному. Дуже непросто буває розібратися, що в цьому нескінченному склепінні правил укорінено в мудрості Священного Передання, а що ми дотримуємося просто за звичкою і зі страху зробити щось не так. Батько Сава з властивою йому добротою, гумором та незвичайною ерудицією допомагає знайти шлях у цьому лабіринті та відрізнити благочестя страху – від благочестя свободи.
У книзі архімандрита Сави (Мажуко) Лабіринти благочестя ви знайдете:
- велика кількість історій із пастирської практики автора;
- есе та роздуми про сучасне благочестя і про те, як ухопившись за нитку живої віри, не загубитися в нескінченному лабіринті приписів та правил;
- багато фірмового гумору та доброї іронії отця Сави;
- відомих персонажів із сучасного церковного життя;
- малі відкриття, які допоможуть змінити свій погляд на віру.
Кому буде цікава книга архімандрита Сави (Мажуко) Лабіринти благочестя?
- усім, хто хоче рятуватися радістю та добром, а не страхом;
- тим, хто втомився від гнітючого відчуття провини і відчуття, що ти все робиш «не так»;
- усім, хто тільки робить перші кроки у вірі та шукає просту та зрозумілу книгу про духовне життя;
- поціновувачам фірмового стилю та доброго гумору отця Сави.
5 причин купити книгу архімандрита Сави (Мажуко) Лабіринти благочестя:
- нова книга автора, що вподобався читачам;
- іронічно і проникливо - про помилки та забобони сучасного церковного життя;
- захоплюючий екскурс в історію становлення сьогоднішніх уявлень про правильне і неправильне, допустиме і неприпустиме в церкві;
- разом із читачем автор шукає – і знаходить – формулу справжнього благочестя, благочестя свободи;
- неповторний стиль отця Сави: з гумором і добротою про найголовніші питання.
Архімандрит Сава (Мажуко) (нар. 1976) - богослов, педагог та релігійний публіцист. Народився і виріс у Гомелі у нецерковній родині; прийшов до Бога, прочитавши книгу про Сергія Радонезького. У 1995 р. прийняв чернечий постриг у гомельському Свято-Микільському монастирі. Того ж року був висвячений у сан ієромонаха; з 2013 р. – архімандрит. Закінчив МДС та Православний Свято-Тихонівський університет. Автор книг «Кохання та порожнеча» (2014), «Апельсинові святі» (2016) та багатьох інших.
Архімандрит Сава (Мажуко): «Православна людина ніби перебуває між Богом і Статутом, причому Статут поважають більше, тому що він суворіший, страшніший, — значить, він і сильніший, а з силою зважає. З Тіпіконом не забавиш! Це вам не якийсь Бог Любові, Який не має звички заглядати людям у тарілку. Типікон може і налякати, просто тому, що його країв та кордонів ніхто точно не знає.
Законів про те, що можна, чого не можна, як правильно, а як не по-православному, що схвалювали, а що не схвалювали Батьки і що про це було сказано в останньому баченні інокіні-схимниці Дульсинеї, всього цього так багато і все це так суперечливо, що звичайній людині не те що виконати, а й просто зібрати воєдино неможливо.
Однак каверза полягає ще й у тому, що навіть дотримання всіх цих неписаних і писаних норм і правил не усуває простого питання: а що саме цього від мене хоче Бог? Такий задумав Він життя Своїх дітей коханих?
Зміст книги архімандрита Сави (Мажуко) Лабіринти благочестя
Передмова
Дозвіл на радість
Многогрішні коти
Церква холопів та церква панів
Станова праведність
Як упокорювати дружину?
Невігластво як чеснота
Батюшки та цигарки
Зображуючи віру
Як повернути єпископу батьківство?
Схимниці та феодали
Синдром Навуходоносора
Служіння ніжності
Мішок благодаті
Погляд з іншої планети
Акумулятор благодаті
З Монбланом на плечах
Матінка-годувальниця
Муха у склянці з вином
Бунт на кораблі
Мітра для апостола
Як приручити ченця?
Найрідкісніший звір на світі
Ченці та ченці
Обітниця скромності
Дитина грації душі
Приручення чернецтва
Монах у чоботях
Що взяти з ченця?
Церковний пролетаріат
Перший секретар
Чому вигоряють священики?
Богослов під мікроскопом
Гріх богослов'я
Богослов'я проти благочестя
Старець та богослов
Кров короля
Архітектор благочестя
Благочестя без Бога
Тремтіння перед Чашею
Пшерівська П'ятидесятниця
Перезбирати благочестя
Обладунки пастуха
Неспокійні черниці
Формула благочестя
Як побачити віру?
Нюх віри
Лев у винограднику
Висохле серце
Дохла віра
З чого починається християнство?
Віра – це подяка
Милість Богоматері
Доля та віра
Сирофінікіса
Віра є покаяння
Канон віри
Є така віра!
Кричущий Предтеча
Безкорисливе благочестя
Гефсиманія Предтечі
Труба Божа
Народження чоловіка
Короткий курс педагогіки
Ікона доброти
Перший закон благочестя
Скарб благих
Вчитель помірності
Вбити за ікону
Один з нас
Голубиний крок
Режим делікатності
Кохання у квадраті
Вську сумуєш?
Докласти піклування
Передостанній час
Всесвітній городянин
Зручний батюшка
Благочестя свободи
У останній раз
«Основна емоція, що поглинає всі душевні сили православної людини, це страх, що ти щось робиш не так, не за Святими Отцями, не за статутом, а отже, ти не справжній християнин... Я відмовляюся рятувати страхом. Сучасні християни буквально всі, вміють читати і писати, до їхніх сердець можна достукатися словами милосердя і доброти, не залякуючи, не зацьковуючи людини, не нав'язуючи йому вічного почуття провини та виконання непотрібних та стомливих розпоряджень».
«Я відмовляюся рятувати страхом. Сучасні християни, буквально всі, вміють читати та писати, до їхніх сердець можна достукатися словами милосердя та доброти, не залякуючи, не зацьковуючи людину, не нав'язуючи їй вічного почуття провини та виконання непотрібних і стомливих розпоряджень».
«Здавалося б, всесвітньому городянину так природно дозволити собі благочестя свободи. Але свобода - це серйозний ризик, це небезпека втратити комфорт і стабільність. Православний буржуа нагадує Лазаря четвероденного, якого Христос воскресив із мертвих. Тільки з однією відмінністю: буржуазний Лазар, хоч і воскрес, категорично відмовляється вийти назовні, не бажає залишати обжиту та надійну могилку і міняти її на небезпечний та непередбачуваний світ. До того ж там за дверима Христос, і, між іншим, Його збиралися розпинати - Він Сам пророкував. А раптом уже почали, і мене схоплять? — Ні, краще пересидіти, та й Христос поруч – двері нам не перешкоди. Ось і формулу знайшли — і з Христом, і у комфорті».