Книга Християнство або «церковництво» — максимально чесна та відкрита розмова про головне та другорядне у духовному житті. Бесіди митрополита Антонія присвячені одній з найгостріших проблем сучасного християнина — небезпеці підміни живої віри формальною релігійністю, підміни Церкви заради Христа Церквою заради Церкви.
У книзі митрополита Антонія Сурозького Християнство або «церковництво» ви знайдете:
- 9 бесід митрополита Антонія, які проходили з 8 лютого до 28 червня 1990 року;
- живі та пронизливі слова владики, які розпалюють віру та змушують замислитися;
- несподівані відповіді на важливі питання: хто буде врятований? чи можна знехтувати справедливістю на користь милості лише з тієї причини, що Бог милосердний? що таке «християнський паразитизм»? чому у Церкві важлива громада? і багато інших;
- роздуми духовних чад митрополита Антонія - протоієрея Сергія Овсяннікова, протодиякона Петра Скорера та Кости Карраса - про розуміння владикою сутності та місії Церкви;
- передмова протоієрея Павла Великанова.
Кому буде цікава книга Християнство чи «церковництво»:
- усім, хто хоче переосмислити своє духовне життя;
- тим, хто втомився від простих формул релігійності та хоче дістатися до самої суті живої віри;
- усім поціновувачам духовної спадщини митрополита Антонія.
5 причин купити книгу митрополита Антонія Сурозького Християнство або «церковництво»:
- Нова книга одного з найяскравіших проповідників XX століття;
- автор виступає у книзі як досвідчений «лікар», що дозволяє нам побачити свої духовні недуги;
- живі роздуми владики нікого не залишать байдужими;
- гранично сміливі слова митрополита Антонія - те, чого багато хто довго чекав, щоб змінити своє духовне життя;
- Книга містить відповіді на багато найскладніших питань, за які інші проповідники братися не ризикують.
«Ми бачимо, що ставимося до Церкви як місця притулку: ми тікаємо до Церкви від життя, ми ховаємося в Церкві від життя. Як часто буває: замість того, щоб вийти з храму і бути посланими як вівці серед вовків (я повторюю цей вислів, тому що в наші дні він так реальний у багатьох країнах, у багатьох місцях), ми виходимо, готові тікати від усякої небезпеки, сховатись відвернутися від будь-якого виклику. Бог посилає нас у світ заради його спасіння; ми біжимо назад, щоб сховатись під Його покровом. І це стосується не тільки великого — я не говорю про мучеництво, я говорю про щоденне, буденне. Ми не будуємо життя на завітах Христа, ми хочемо, щоб Христос жив по-нашому. Ми хочемо, щоб Він був нашим захистом, допомогою, нашою безпекою. Ми ніби говоримо Йому (зрозуміло, ми не вимовляємо таких слів, але наше життя говорить за нас): «Помри за мене; я боюся померти за себе, і за ближнього мого, і навіть за Тебе».
«Я намагаюся розвіяти сутінки, які огортають нас, нашу громаду і Церкву в цілому; розсіяти сутінки, кинувши в нього промінь світла, сказавши правду про наше становище, так само, як лікар говорить правду і намацує правду, щоб бути в змозі зцілити людину, допомогти їй знайти цілісність. Я не маю сумніву, що в кожному з нас і в нашому середовищі є багато світла, багато істини, багато краси. Але я знаю, що є і певна частка мороку: є невірність Христові, Євангелію, один одному, невірність самим собі. Недостатньо розглядати це, коли ми приходимо на сповідь. Треба дивитися в обличчя всьому цьому поодинці, але й колективно, дивитися сміливо, глибоко досліджувати, щоб щось могло змінитися».
Митрополит Антоній Сурозький
Зміст книги митрополита Антонія Сурозького Християнство чи «церковництво»
Передмова. Протоієрей Павло Великанов
Розмова I.
Бесіда ІІ.
Бесіда ІІІ. Відповіді на запитання
Розмова IV. Відповіді на запитання
Розмова V.
Розмова VI.
Розмова VII.
Розмова VIII.
Розмова IX.
ПРО ЕКЛЕСІОЛОГІЮ МІТРОПОЛІТУ АНТОНІЯ СУРОЖСЬКОГО
Розуміння місії Церкви митрополитом Антонієм Сурозьким. Протоієрей Сергій Овсянніков
Община – храм – Царство Небесне. Протодіакон Петро Скорер
Жива єпархія у служінні Богу Живому. Коста Каррас
Перед вами — запис дев'яти бесід митрополита Антонія в Лондонській парафії, які проходили з 8 лютого по 28 червня 1990 р. Ці бесіди спочатку були опубліковані англійською мовою під назвою «Churchianity versus Christianity»; повне окреме видання російською виходить вперше. Час, коли проходили ці бесіди, — це час переломний: йде в інший світ Святіший Патріарх Пімен, радикально змінюється становище Церкви в державі, повітря наповнюється передчуттям духовної весни після зими агресивного безбожжя, що тривало на багато десятиліть.
Церква для митрополита Антонія — це безперервна напруга між двома полюсами: Божественним, точніше, Боголюдським у Христі, Церквою, яка «вже» досконала, свята і непорочна, — і нашим, людським полюсом, Церквою як фактичною спільнотою віруючих, земною Церквою все ще не» - недосконала, несвята, і навіть може бути порочною, через немочі занепалого людського єства. Але при цьому Владика зовсім не ставить під сумнів важливість Церкви як такої: вона безумовно необхідна — для того, щоб «людям… відкривати Бога, у церковному середовищі, але не Церкву їм відкривати, а Бога» («Митрополит Антоній Сурозький. Людина перед Богом», реж. Віктор Васильєв).
