Гримак Леонід Павлович (1931 р., Запорізька область, УРСР — 2008 р., Москва, РФ) — військовий лікар, полковник медичної служби у відставці, доктор медичних наук, професор, який обґрунтував та розробив методологію моделювання функціональних станів людини у гіпнозі та психологію активності.
1955 року Леонід Павлович Гримак закінчив військово-медичний факультет Харківського університету. Дев'ять років служив військовим лікарем у частинах повітрянодесантних військ. З 1965 року – співробітник Інституту авіаційної та космічної медицини. У 1964 році капітан медичної служби Леонід Гримак перевівся молодшим науковим співробітником до Державного науково-дослідного випробувального інституту авіаційної та космічної медицини МО СРСР (ДНДІІАКМ).
У 1986–1989 pp. - Начальник відділу формування професійної придатності льотчиків. У 1963 року Леонід Павлович Гримак захистив кандидатську дисертацію, яка стала основою книги «Психологічна підготовка парашутиста», а 1975 року — докторську, матеріали якої склали монографію «Моделювання станів людини в гіпнозі». З 1992 року - головний науковий співробітник Всеросійського науково-дослідного інституту МВС Росії.
Основна наукова проблема, над якою працював Леонід Павлович Гримак, — підвищення надійності функціонування людини (зокрема парашутиста, льотчика, космонавта) в екстремальних умовах діяльності. Він досліджував важкі психічні стани людини та розробив їх класифікацію, сформулював принципи та методику психологічної підготовки оператора до дій в екстремальних умовах.
Леонід Павлович Гримак автор понад 120 наукових праць, у тому числі 10 монографій.
