- Наявність: Є в наявності
- Модель: 2234
У книзі Апокрифічні апокаліпсиси зібрані пам'ятники апокрифічної літератури, які поєднуються жанром одкровення, або апокаліпсису.
Одкровення Св. Іоанна Богослова, яке завершує собою християнську Біблію, вже два тисячоліття привертає до себе підвищену і цілком зрозумілу увагу — тим більше цікаво буде читачеві познайомитися зі стародавніми текстами, створеними в руслі тієї ж традиції.
Частина апокрифів, що публікуються, виникла раніше канонічного «Апокаліпсису», в іудейському середовищі, частина — пізніше, аж до IX-X ст. по P.X., їх автори вже християни.
У вступній статті М.Г. та В.Є. Вітковських простежується історія жанру одкровення, причому розгляд не обмежується текстами, що увійшли до збірки; особливу увагу приділено цьому жанру у Книгах Старого та Нового Завіту.
Коментар до книги Апокрифічні апокаліпсиси дозволить читачеві оцінити співвідношення між канонічними та апорифічними трактуваннями біблійних подій, скласти ясніше уявлення про тематику апокаліптичної літератури.
Вадим Євгенович Вітковський - відомий антикознавець та перекладач із давньогрецької. Кандидат філологічних наук Народився 1970 року в Москві. Син Євгена Володимировича Вітковського, російського письменника-фантаста, літературознавця, поета, перекладача та поетеси Алли Всеволодівни Шарапової.
Зміст книги Апокрифічні апокаліпсиси
Іудейська та християнська апокаліптика
Заповіти дванадцяти Патріархів, синів Якова
Вознесіння Мойсея
Одкровення Варуха
Заповіт Авраама
Одкровення Петра
Одкровення Ездри
Одкровення Павла
Одкровення Пресвятої Богородиці (Про покарання)
Одкровення Седраха
Одкровення Іоанна Богослова
Обґрунтування тексту
Разом з іншими біблійними апокрифами, одкровення стали важливим складником світової літератури, що народилася з проповіді Євангелія. Слідом за Новим і Старим Завітом апокрифи увійшли до літератури різних народів — від Персії до Західної Європи та від Ефіопії до Росії.
Їх ніхто не пропагував і не насаджував — просто сприймаючи християнське вчення, люди всього світу бажали дізнатися і зрозуміти більше, ніж було сказано в канонічних текстах. Для цього їм були потрібні апокрифи.
І апокаліптика — вже неважливо, іудейська чи власне християнська — стала одним із найулюбленіших жанрів цієї літератури. Втратилася напруженість есхатологічних очікувань, але про те, що «наприкінці часів» було цікаво дізнатися багатьом, а про те, що стане після смерті особисто з ним, — будь-кому з людей.
І не доводиться дивуватися, що з цих «потаємних книг» вийшов один із найбільших творів людського духу — «Божественна Комедія» Данте.