Апокаліпсис Іоанна. Досвід догматичного тлумачення. Протоієрей Сергій Булгаков

Книга про Апокаліпсис була останньою працею о. Сергія Булгакова, який він встиг закінчити до смерті. Ця книга, несподівано для мене самого, — сказав він одного разу, — зросла до значення, якщо не четвертого тому моєї трилогії, то принаймні її епілогу.

Історія цієї книги така: на початку війни о. Сергій Булгаков взяв на себе читання одного з курсів кафедри Нового Завіту в Православному Богословському Інституті. Цей курс був присвячений Апокаліпсису. Студенти просили його ці лекції видати; о. Сергій довго не погоджувався. Але під впливом їхніх наполегливих прохань він почав виправляти та доповнювати свої лекційні записки і настільки надихнувся цією роботою, що останнім часом жив виключно нею.

Отець Сергій Булгаков зазвичай надавав своїм працям остаточну літературну форму під час виправлення коректур. Справжня праця друкується з первісного рукопису. Цим пояснюється те, що в ряді місць він носить характер записок і не далекий від повторень і неясностей. Останні, втім, завжди пояснюют

ься при уважному читанні.

Одкровення Іоанна є остання книга в Біблії, яку вона завершує. Вже цим Одкровення напрошується на зіставлення з книгою Буття, як із початком Біблії, якою воно є кінцем, за загальним задумом та темою. При цьому вона у своєму роді є книга єдина, в цілому ні на що інше в Біблії не схожа. Це місце її, як і загальний її характер, свідчить про якусь особливу її значущість і своєрідність, хоча воно і не перешкоджає її приватним зіставленням за змістом з іншими біблійними книгами.

У всякому разі, вже цим зовнішнім місцем Одкровення Іоанна в Біблії йому засвоюється завершальний характер деякого останнього слова в Біблії, яке відповідає першому. Ці риси Одкровення і підлягають загальному розкриттю та виявленню. Але таке особливе місце і значення останнього слова властиве Одкровенню Іоанна та в його догматичному змісті, у ньому домовляється та своєрідно завершується догматичне богослов'я.