Життя Картлійських царів. Леонті Мровелі. Хроніка від Ноя до XI століття. Переклад з давньогрузинського

Вилучення відомостей про абхазів, народів Північного Кавказу та Дагестану. Переклад з давньогрузинського, передмова та коментарі Г. Ст. Цула. АКАДЕМІЯ НАУК СРСР ІНСТИТУТ ЕТНОГРАФІЇ ім. н. н. МИКЛУХО-МАКЛАЯ.

Публікуються уривки з унікального давньогрузинського літопису, що розповідає про життя і побут абхазів, народів Північного Кавказу і Дагестану, наводяться цікаві дані та легенди про військові подвиги цих народів, їхню боротьбу за возз'єднання, про життя картлійських царів (по XI століття).

Хронікою Життя картлійських царів, що приписується грузинському історику XI століття Леонті Мровелі, починаються всі відомі досі списки склепіння середньовічних грузинських хронік «Картліс цховреба», складання якого було розпочато у XII ст. і відновлено, очевидно, не раніше XIV ст., після перерви у культурному житті, викликаного монгольською навалою у Закавказзі.

Сюжетна лінія Життя картлійських царів загалом зводиться до наступного. Кавказькі народи — вірмени, картлійці, рани, мовакани, ери, мегрели, ліки та «кавкасіани» — були дітьми одного батька, якого звали Таргамос і який через батька свого Таршиса та діда Яфета сходив до біблійного Ноя.

З численного потомства Таргамоса особливо виділилися вісім його синів (братів), імена яких виведені з назв найважливіших етнополітичних регіонів та племен стародавнього Кавказу: Гаос, Картлос, Бардос, Мовакан, Ерос, Лек, Кавкас, Егрос. Така основа генеалогічного дерева народів Кавказу, сконструйованого автором хроніки на зразок відомих до нього аналогічних схем. Надалі із цього загального «ствола» Мровелі виводить гілки побічних генеалогій.

Головним серед перелічених народів і епонімів Мровелі вважає вірмен зі своїми етнархом Гаосом (Хаосом, Хайком). Перший спільний подвиг, здійснений братами, - це переможна війна під проводом Гаосу проти спільного гнобителя Неброта (Німрода, Бела, Баала).

Особливу увагу, природно, приділено етнарху картлійців Картлосу та його «нащадку». Безпосередньо з його ім'ям пов'язані "родоначальники" п'яти стародавніх областей Східної Грузії - Мцхети, Гардабані, Кахеті, Кухеті та Гачіані; у свою чергу, головний із них, «засновник» древнього центру Східної Грузії Мцхети — Мцхетос, дав родоначальників трьох грузинських політичних утворень — Уплісцихе, Одзрхе та Джавахеті.

Потім слідує опис «навали хозар». Ядром цієї оповіді послужили відомості про походи скіфів через Кавказ у Передню Азію в VII ст. до зв. е. та пов'язане з цим становлення етнічної карти Північного Кавказу, головним моментом якого автор хроніки вважає появу тут вівсів та виступ на політичну арену предків сучасних нахсько-дагестанських народів — дурдзуків, леків та ін.

Слідом за цим починається розповідь про легендарну навалу Олександра Македонського в Закавказзі, зокрема в Картлі. Потім автор приступає до опису діяльності картлійських царів, переважно військової, будівельної та адміністративної.

Хроніст порівняно докладно зупиняється на подіях періоду правління в Картлі Фарсмана Доблестного (вантаж. Квелі) (середина II ст. н. е.) та Амазаспа (середина III ст. н. е.), у яких дохристиянська Картлі досягла найбільшого розквіту.

Завершується хроніка повідомленням про прибуття в Картлі проповідниці християнства Ніни (перша чверть ІІІ ст.).

Таке в головних рисах зміст життя Карлійських царів Леонті Мровелі - хроніки, присвяченої історії становлення Картлійського царства, його боротьбі за незалежність, етнічним зв'язкам місцевого населення, опис будівництва міст, адміністративних установ, культових центрів тощо.