Введення у загальну психологію. Лекції Юлії Гіппенрейтер

Юлія Борисівна Гіппенрейтер (нар. 1930, Москва) - радянський і російський психолог, фахівець з експериментальної психології (психологія сприйняття, психологія уваги, психофізіологія рухів), системної сімейної психотерапії, нейролінгвістичного програмування.

Юлія Борисівна Гіппенрейтер – автор численних публікацій із психології. Кандидат педагогічних наук (з психології), доктор психологічних наук, професор. На даний момент (2010) є професором кафедри загальної психології факультету психології МДУ ім. М.В.Ломоносова. Опублікувала понад 75 наукових праць.

Зміст книги Юлії Гіппенрейтер, Введення у загальну психологію

Розділ І. Загальна характеристика психології. Основні етапи розвитку уявлень про предмет психології

Лекція 1. Загальне уявлення про психологію як науку

Завдання курсу Особливості психології як науки. Наукова та життєва психологія. Проблема предмета психології. Психічні явища Психологічні факти

Лекція 2. Уявлення стародавніх філософів про душу. Психологія свідомості

Питання природі душі; душа як особлива сутність Взаємини душі та тіла; етичні висновки. Факти свідомості. Завдання психології свідомості; властивості свідомості; елементи свідомості

Лекція 3. Метод інтроспекції та проблема самоспостереження

"Рефлексія" Дж. Локка. Метод інтроспекції: "Переваги"; Додаткові вимоги; проблеми та труднощі; критика. Метод інтроспекції та використання даних самоспостереження (відмінності). Важкі питання: можливість роздвоєння свідомості; інтро-, екстро-і моноспекція; самоспостереження та самопізнання. Термінологія

Лекція 4. Психологія як наука про поведінку

Факти поведінки. Біхевіоризм та його ставлення до свідомості; вимоги об'єктивного методу Програма біхевіоризму; основна одиниця поведінки; теоретичні завдання; Експериментальна програма. Подальший розвиток біхевіоризму. Його заслуги та недоліки

Лекція 5. Неусвідомлювані процеси

Неусвідомлювані механізми свідомих процесів; первинні автоматизми та навички; навички та свідомість; явища неусвідомлюваної установки; несвідомі супроводи свідомих дій та психічних станів, їх значення для психології, приклади

Лекція 6. Неусвідомлювані процеси (продовження)

Неусвідомлювані спонукачі дій: Зигмунд Фрейд та її уявлення про несвідоме; форми прояву несвідомого; методи психоаналізу. «Надсвідомі» процеси. Свідомість та несвідоме психічне. Методи виявлення неусвідомлюваних процесів

Розділ ІІ. Матеріалістичне уявлення про психіку: конкретно-психологічна реалізація

Лекція 7. Психологічна теорія діяльності

Основні поняття та принципи. Операційно-технічні аспекти діяльності; дії та цілі; операції; психофізіологічні функції

Лекція 8. Психологічна теорія діяльності (продовження)

Мотиваційно-особистісні аспекти діяльності; потреби, мотиви, особливу діяльність; мотиви та свідомість; мотиви та особистість; розвиток мотивів. ВНУТРІШНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ. Діяльність та психічні процеси. Теорія діяльності та предмет психології

Лекція 9. Фізіологія рухів та фізіологія активності

Механізми організації рухів за Н. А. Бернштейном: принцип сенсорних корекцій, схема рефлекторного кільця, теорія рівнів

Лекція 10. Фізіологія рухів та фізіологія активності (продовження)

Процес формування рухової навички. Принцип активності та її розвиток Н. А. Бернштейном: конкретно-фізіологічний, загальнобіологічний та філософський аспекти

Лекція 11. Походження та розвиток психіки у філогенезі

Об'єктивний критерій психіки. Гіпотеза А. Н. Леонтьєва про походження чутливості та її експериментальна перевірка. Адаптивна роль психіки у еволюції тварин. Розвиток психіки у філогенезі: стадії та рівні. Основні особливості психіки тварин: інстинкти, механізми; співвідношення інстинкту та навчання; мова та спілкування; гарматна діяльність. Висновок

Лекція 12. Суспільно-історична природа психіки людини та її формування в онтогенезі

Гіпотеза про походження свідомості: роль праці та мови. Питання природі психіки людини. Культурно-історична теорія Л. С. Виготського: людина та природа; людина та її власна психіка. Будова вищих психічних функцій (ВПФ); генетичні аспекти, перетворення інтерпсихічних відносин на інтрапсихічні; практичні висновки; резюме. Засвоєння суспільно-історичного досвіду, як генеральний шлях онтогенезу людського індивіда

Лекція 13. Психофізична проблема

Формулювання проблеми. Принципи психофізичної взаємодії та психофізичного паралелізму: докази «за» та «проти». Пропоноване вирішення проблеми: "D-світ", "М-світ" і "Синдром Пігмаліона" (за Дж. Сінг); думка «марсіаніну»; зняття проблеми. Обмеження психічного пояснення з боку фізіології. Власні одиниці аналізу. Закономірність психологічної науки

Розділ ІІІ. Індивід та особистість

Лекція 14. Здібності. Темперамент

Поняття «індивід» та «особистість». Здібності: визначення, проблеми походження та механізмів розвитку, резюме. Темперамент: визначення та сфери прояву; фізіологічна гілка вчення про темперамент; психологічні описи - "портрети"; вчення про типи нервової системи та еволюція поглядів на темперамент у школі І. П. Павлова. Розробка фізіологічних основ темпераменту у радянській диференціальній психофізіології (Б. М. Тепловим, В. Д. Небиліциним та ін.). Підсумки

Лекція 15. Характер

Загальне уявлення та визначення. Різні ступені виразності: психопатії, їх ознаки, приклади; акцентуації, їх типи, поняття найменшого опору. Біологічні передумови та прижиттєве формування. Характер та особистість. Проблема "нормального" характеру

Лекція 16. Особистість та її формування

Ще раз: що таке особистість? Критерії сформованої особи. Формування особистості: генеральний шлях. Етапи («перше» і «друге» народження особистості, за А. Н. Леонтьєвим); стихійні механізми; зрушення мотиву на мету; ідентифікація, засвоєння соціальних ролей Самосвідомість та її функції

Додаток

План семінарських занять з курсу «Загальна психологія»

Література

"Мені здавалося також дуже важливим знайомити студентів з іменами найбільших психологів минулого та сьогодення, з окремими моментами їхньої особистої та наукової біографії. Таке наближення до «особистісних» аспектів творчості вчених дуже сприяє власному включенню учнів у науку, пробудженню емоційного ставлення до неї. лекціях Юлії Гіппенрейтер: Введення в загальну психологію міститься велика кількість звернень до оригінальних текстів, знайомство з якими полегшене виходом у видавництві МДУ серій хрестоматій з психології.

Декілька тем курсу розкриваються шляхом прямого аналізу наукової спадщини того чи іншого вченого. У тому числі – концепція розвитку вищих психічних функцій Л.С.Выготского, теорія діяльності А.Н.Леонтьева, фізіологія рухів і фізіологія активності Н.А.Бернштейна, психофізіологія індивідуальних відмінностей Б.М.Теплова та інших.

Як зазначалося, головною теоретичної канвою реальних лекцій стала психологічна теорія діяльності А.Н.Леонтьева. Ця теорія органічно увійшла до думки автора – зі студентських років мені пощастило вчитися у цього видатного психолога і потім багато років працювати під його керівництвом.

А.Н.Леонтьєв встиг переглянути перший варіант цього рукопису. Його зауваження та рекомендації я постаралася реалізувати з максимальною відповідальністю та почуттям глибокої подяки”.

Професор Ю. Б. Гіппенрейтер. Введення у загальну психологію