Три завірюхі — атмосферна збірка для любителів чарівної зими та російської класики.
Образ завірюхі дуже яскравий у російській літературі. В одному цьому слові стільки відтінків настрою та посилань до різних сюжетів.
А ви знаєте, що існує три класичні твори, які називаються «Завірюха»? Цю традицію розпочав Пушкін. Своєю повістю він надихнув Володимира Соллогуба. А незабаром у творче змагання вступив і Лев Толстой — так з'явилися три новели з тією самою назвою.
Збірка Три завірюхі стане чудовим подарунком до будь-якого зимового свята. Дизайнерська обкладинка порадує естетів.
Цією книгою ми починаємо нову лінійку «літературних розслідувань», в якій на вас чекають збірки з унікальними добірками текстів.
У книзі новел російських класиків Три завірюхі ви знайдете:
- три різні твори під назвою «Завірюха» за авторством Олександра Пушкіна, Володимира Соллогуба та Льва Толстого;
- статтю професора Сергія Стахорського про привабливість образу хуртовини в літературі;
- усю палітру зимових емоцій.
Кому буде цікава книга новел російських класиків Три завірюхі:
- поціновувачам російської класики;
- усім, хто перебуває у пошуку чарівного подарунка до Нового року та Різдва;
- любителям незвичайних та по-справжньому красивих книг.
5 причин купити книгу новел російських класиків Три завірюхі:
- новий погляд на хрестоматійні твори та внутрішньолітературні зв'язки;
- передмова та коментарі культуролога Сергія Стахорського допомагають краще зрозуміти зміст творів, відкрити для себе їхні нові грані;
- сучасний дизайн обкладинки та макета верстки;
- незвичайна збірка, яка розкриває знамениту літературну традицію;
- Книга стане оригінальним подарунком, що говорить про ваш гарний смак.
Три різні твори під назвою «Завірюха» за авторством Олександра Пушкіна, Володимира Соллогуба та Льва Толстого, стаття професора Сергія Стахорського про привабливість образу хуртовини в літературі.
«У повісті Пушкіна не випадкова лише хуртовина. Вона постає живою, живою стихією, що грає долями людей. Завірюха збиває з дороги нареченого, замітає йому очі, щоб той заблукав на добре йому знайомій, багаторазово їждженій дорозі. Завірюха застерігає наречену, посилаючи їй загрозливі знаки («вікади тремтіли і стукали») і піднімаючи вітер, «ніби намагаючись зупинити молоду злочинницю». Образ хуртовини як одухотвореної сили зустрічається також у «Капітанській доньці»: «Все було морок і вихор. Вітер вив із такою лютою виразністю, що здавався одухотвореним».
С. В. Стахорський