Требник святителя Петра (Могили) — це богослужбова книга церковнослов'янською мовою, складена київським митрополитом Петром Могилою і видана ним ще в 1646 році з метою очистити церковну обрядовість від похибок і помилок, що вкралися в малоросійські церкви із Заходу і тим захистили, що засуджували церковну обрядовість у Малоросії за неповноту та несправність.
Повна назва Требника святителя Петра (Могили) - ΕΥΧΟΛΟΓΙωΝ або Молитвослов, або Требник.
Оскільки «требники», які тоді вживалися у великоросійської церкви, не мали бажаної повноти, то свт. Петро (Могила), складаючи свій «Требник» на підставі грецьких та давніх слов'янських євхологій, ввів ще молитвослів'я та чинопослідування з пояснювальними зауваженнями з римського католицького «Требника» (лат. «Rituale romanum»), виданого у 1615 році при папі редагованого вперше ще 1603 року. Прямим запозиченням із римського ритуалу, наприклад, є «Статут таємниці святого покаяння».
У свій Требник свт. Петро (Могила) включив лише 37 чинів, які ніколи до цього в богослужбових книгах Православної церкви не існували.
Вони здебільшого (чинопослідування освячення богослужбових одяг, дзвонів та інші) є переробленими перекладами чинів з латинського «Rituale Romanum». До католицьких запозичень у требнику свт. Петра (Могили) належить чин освячення свічок на свято Стрітення, а також «Наслідування молебне про визволення недужих від духів нечистих; і молитви заклинальні від тих же лукавих духів» (часто звана у просторіччя «відчитування»).
Требник святителя Петра (Могили) включає докладний виклад послідувань і молитов, з додаванням для священика настанов, власного твору, догматичного, обрядового і казуїстичного змісту.
Свт. Петро (Могила), який помер невдовзі після видання свого «Требника», не встиг подати його на розгляд всеросійського патріарха та всього освяченого собору. Деякі статті з цієї «Требника» були, однак, внесені до богослужбових книг, що друкувалися в Москві. Такі «Известие учительное» в «Служнику», чин приєднання іновірців, книга молебних співів, додатковий «Требник» та інші. Окремі чинопослідування з «Требника» вживаються, коли відбуваються обряди, що не існують у великоросійських «Требниках», наприклад, на відкриття монастирів, на здобуття святих мощей.
У Требнику святителя Петра (Могили) розкриваються основні ідеї християнських обрядів та їх значення, даються настанови священикові на різні випадки, викладаються вимоги до пастиря – совершителя Таїнств.
За змістом Требник святителя Петра (Могили) поділяється на три частини. Частина I містить чинопослідування Таїнств та найважливіших молитвослів'їв, що належать до життя християнина від його народження до смерті. У частині II представлені чини на освячення та благословення різного приладдя храму та предметів побуту християн. У частині III наводяться благання щодо подій, що стосуються життя окремих християн чи громадських груп.