- Наявність: Є в наявності
- Модель: 2298
У книзі Вільяма Баума Сучасний біхевіоризм викладено сучасні наукові уявлення про поведінку.
З часу класичних робіт Скіннера біхевіоризм зробив величезний крок уперед. У практичній площині це було пов'язано з появою прикладного аналізу поведінки, який зробив революцію в педагогіці та соціальних взаєминах і став офіційно визнаним методом корекції аутизму. Ці практичні досягнення зажадали інтенсивних робіт у теоретичній галузі.
Книга Сучасний біхевіоризм Вільяма Баума узагальнює експериментальні дані і теоретичні погляди, що з'явилися за останні десятиліття — від робіт з тваринами до перетворення суспільства, представляє читачеві нові концепції, що виходять далеко за межі скіннерівського радикального біхевіоризму, розкриває широкі перспективи наук про поведінку.
Книга Сучасний біхевіоризм Вільяма Баума це справжня енциклопедія сучасного біхевіоризму, що підводить рису під новим післяскіннерівським етапом у розвитку цієї галузі людського знання.
Керівництво Вільяма Баума Сучасний біхевіоризм адресовано студентам та викладачам психологічних, педагогічних, медичних та дефектологічних факультетів, науковим співробітникам, а також практикуючим спеціалістам у галузі прикладного аналізу поведінки, психологам та психіатрам.
Вільям М. Баум отримав ступінь бакалавра з гуманітарних наук з психології в Гарвардському коледжі в 1961 році. Хоча спочатку він спеціалізувався на біології, він переключився на психологію після проходження курсів у Б. Ф. Скіннера та Р. Дж. Херрнштейна на першому та другому курсах.
В 1962 Вільям М. Баум вступив до аспірантури Гарвардського університету під керівництвом Херрнштейна і отримав ступінь доктора філософії в 1966 році. З 1965 до 1966 року він вивчав етологію в Кембриджському університеті на кафедрі поведінки тварин. А з 1966 по 1975 рік він обіймав посади постдокторанта, наукового співробітника та доцента Гарвардського університету.
Вільям М. Баум пропрацював два роки в Лабораторії мозку, еволюції та поведінки Національних інститутів охорони здоров'я, а потім у 1977 році отримав посаду психолога в Університеті Нью-Гемпшира.1999 року він вийшов на пенсію. В даний час він обіймає посаду молодшого наукового співробітника в Каліфорнійському університеті в Девісі та проживає в Сан-Франциско.
Його дослідження зосереджені на виборі, молярній поведінці та взаємозв'язку між навколишнім середовищем, пошуку їжі та біхевіоризмі.
Дослідження Вільяма М. Баума охоплюють такі теми, як вибір, розподіл поведінки між видами діяльності, розуміння поведінки як процесу, інтеграція поведінкового аналізу з еволюційною теорією та філософія, що лежить в основі вивчення поведінки, включаючи епістемологію та онтологію. Крім статей Вільям М. Баум опублікував три книги: «Розуміння біхевіоризму: поведінка, еволюція та культура»; «Наука та філософія поведінки: обрані статті»; та «Введення у поведінку: еволюційна перспектива».
Вільям М. Баум є почесним професором Університету Нью-Гемпшира.
Зміст книги Вільяма Баума Сучасний біхевіоризм
Передмова до третього видання
Подяки
ЧАСТИНА I. Що таке біхевіоризм?
Розділ 1. Біхевіоризм: визначення та історія
Розділ 2. Біхевіоризм як філософія науки
Розділ 3. Публічні, приватні, природні та фіктивні явища
ЧАСТИНА ІІ. Наукова модель поведінки
Розділ 4. Еволюційна теорія та підкріплення
Розділ 5. Мета та підкріплення
Розділ 6. Стимульний контроль та знання
Розділ 7. Вербальна поведінка та мова
Розділ 8. Контрольоване правилами поведінка. Мислення
ЧАСТИНА ІІІ. Соціальні проблеми
Розділ 9. Свобода
Розділ 10. Відповідальність, заслуги та вина
Розділ 11. Міжособистісні та суспільні взаємини
Розділ 12. Релігія, наука та цінності
Розділ 13. Еволюція культури
Розділ 14. Планування культури
Глосарій
Поведінка – це рух; щоб визначити поведінку, ми можемо спочатку спитати, чому поведінка взагалі існує. Згідно з еволюційною теорією, поведінка існує тому, що організми взаємодіють із навколишнім середовищем з користю для себе. Відповідно, поведінка полягає у виконанні роботи чи виконанні функції.
Прикладами служать догляд та пошук їжі. Це визначення має на увазі, що поведінка має бути розтягнута в часі, оскільки взаємодія з навколишнім середовищем не може відбуватися в один момент, а лише в часі. Вираз «миттєва поведінка» – оксюморон.
Поведінка розтягнута у часі за своєю природою (тобто за потребою). Діє аналог принципу невизначеності Гейзенберга: зараз невизначеність функції максимальна, а невизначеність структури мінімальна; при триваліших періодах спостереження невизначеність функції зменшується, а невизначеність структури збільшується. Цей принцип застосовується до всієї поведінки, включаючи натискання важелів та удари по клавішах.
Принцип також передбачає, що оскільки дії вимагають часу, поведінка передбачає розподіл часу. Коли вибір визначається як розподіл часу між видами діяльності і коли види діяльності більш короткого масштабу вкладені у види діяльності довшого масштабу, ми приходимо до висновку, що будь-яка поведінка спричиняє вибір і що будь-яка поведінка є вибором.