Зненавидіти мрійливість, що відводить від Бога на країну далеко, відволікає душу від головного – покаяння, так навчала своїх духовних дітей ігуменя Арсенія, настоятелька Усть-Медведицького монастиря області війська Донського.
У наші непрості часи кожна душа зазнає спокус як «праворуч», так і «ліворуч». Бажаючому врятуватися необхідно знайти свій захід, стати на прямий шлях, що зберігає від впадання в будь-які згубні крайнощі, шлях, названий святими отцями серединним, царським. Тому такий важливий для нас конкретний досвід тверезницького подвигу, виявлений життям ігуменії Арсенії та схимонахині Ардаліони.
До книги Шлях мрійливого діяння увійшли життєписи ігуменії Арсенії та її духовної матері схимонахіні Ардаліони, листи та повчання, а також абсолютно невідомий раніше матеріал, отриманий видавництвом з архіву архієпископа Володимирського та Суздальського Євлогія: унікальні власноручні писання схимниці Ардаліони та невідомі раніше повчання матінки Арсенії.
Заключає книгу Слово преподобного авви Ісаї Путівника Про радість, яка буває в душі, бажає працювати Богу.
Велика стариця, ігуменя Арсенія (Себрякова), настоятелька Усть-Медведицького монастиря області війська Донського мирно померла про Господа в ніч під 22 липня 1905 року. Почила вона смиренною мандрівницею, далеко від своєї рідної обителі, від близьких, палко люблячих її духовних дітей, у благодатному Сарові, під чудовим покровом преподобного Серафима, цього великого вчителя смиренності, до якого вона мала особливу віру і любов. І тепер, отримавши гаряче бажання відвідати його обитель, вклонитися його мощам, вона виконала свій благочестивий намір, незважаючи на старечі роки, хворобу та передчуття близької смерті.
Мало відома галасливому світлу, ігуменія Арсенія, була однією з рідкісних обраниць Божих — не від цього світу (Ін.18, 36) все, що залишила і послідувала Христу. Все своє 72-річне життя присвятила вона на служіння Богу і людям і як світильник горя і світ (Ін. 5, 35) вона багатьох освячувала і просвічувала своїм живим словом, своїм прикладом та дивними подвигами душі. Смиренна трудівниця пустельної обителі, вона була великою своєю живою вірою в Бога, своєю любов'ю до Нього, своїми подвигами настільки високими, особливо в наш час, збідніле істинними подвижниками. Про це високе життя, про чудові подвиги її, я наважуюся розповісти світові своєю слабкою невмілою рукою. Я вірю, що там, у потойбічному світі, своєю безсмертною душею матінка бачить нас. Благослови ж, рідна, моя праця, спрямуй мої думки, надихни моє серце!
Зміст книги Шлях нечуваного діяння. Ігуменія Арсенія та Схимонахиня Ардаліона
Розділ I. Ігуменія Арсенія. Досвід духовної біографії
Розділ II
Розділ III
Розділ IV
Розділ V
Розділ VI
Розділ VII
Розділ VIII
Розділ IX
Розділ X
Розділ XI
Розділ XII
З записок матінки Арсенії
Про молитву
Початок правила
Слова до новопостриженої черниці
З листів до Петра Олександровича Брянчанінова
Лист до схимонахини Пафнутії
Лист до Лідії П.В.
Лист до сестри матінки А. М. М.
З листів В.І.І.
З листів до М.С.
З листів до А.С.
З листів до В.І.Г.
Стариця схимонахиня Ардаліона. Життєпис та молитовні роздуми
З писань схимонахині Ардаліони: Початок покаяння
Ранкова піднесення до Господа
Слово авви Ісаї самітника. Про радість, яка буває в душі, бажає працювати Богу