- Наявність: Є в наявності
- Модель: 2018
Сьогодні у суспільстві є запит і навіть мода на усвідомленість. Про усвідомленість говорять і психологи та священики.
А чи знаєте ви, що усвідомленість є абсолютно християнською цінністю. Адже питання про сенси неминуче ведуть до головного питання – про сенс життя як таке, а відповідь на це питання не може дати ніхто інший, окрім Бога.
Звичайно, сама по собі усвідомленість не є релігійною чеснотою, проте вона є благодатним підґрунтям для духовного життя. Вона допомагає зупинитись у тиші та відчути тихе дихання Бога.
Що таке усвідомленість?
Усвідомленість — це свідомий, підхід до життя в різних її проявах. Це вміння зрозуміти і сказати, чому я роблю ту чи іншу дію, що відчуваю і чому. Усвідомленість - це життя в контакті з собою.
Навіщо бути "тут і зараз"?
Людина здатна змінювати себе і взаємодіяти із зовнішнім світом у теперішньому.
А минуле – це спогади, пам'ять. Майбутнє – це мрії, плани, фантазії чи тривоги. Справжнє ж – це власне саме наше життя, у якому, як сучасна людина дедалі рідше перебуває. Але саме в теперішньому відбувається все найцікавіше і важливіше. При недостатньо розвиненою усвідомленості людина може це пропустити, як власне і все своє життя.
Переваги усвідомленості
Ви перестаєте жити "на автоматі", "за звичкою" та "як усі".
Наше життя наповниться змістом і, як наслідок, стане цікавішим.
Ви станете спокійніше, тому що усвідомлюватимете і прийматимете свої емоції.
Ви відчуєте тверду опору в собі, завдяки чому буде легше приймати рішення.
У низці випадків ви уникнете імпульсивності, що може зберегти вам нерви, час і засоби.
Як розвинути усвідомленість?
Звертайте увагу на дрібниці життя. Звичайна вулиця, краплі дощу чи сніжинки, звичний домашній інтер'єр – те, що часто випадає з нашого сьогодення: повертайте у життя повсякденність.
Вчіться визначати свої емоції. Протягом дня регулярно запитуйте себе: "Що я відчуваю?" Не приймайте відповідь: "Нормально" чи "нічого". Шукайте назву своїх емоцій.
Ведіть щоденник свідомості. Записуйте емоції, які визначили у попередньому пункті.
Якщо на це не вистачає часу, щодня у зручний час фіксуйте, що відчували протягом дня.
Слідкуйте за своїми думками. Частіше запитуйте себе: яким шляхом прийшла до мене та чи інша думка? Чому я про це думаю?
Працюйте з психологом чи щоденником.
На етапі формування усвідомленісті не оцінюйте свої емоції. Якщо ви лаятимете себе за гнів, він від цього не зникне. Але якщо ви скажете собі: "Так, я в гніві", ви виявите, що вже значно простіше вирішити, як діяти з цією емоцією надалі.