Книга Валентина Катасонова Єрусалимський храм як фінансовий центр представляє спробу зрозуміти та показати сутність та закономірності розвитку сучасного світу фінансів шляхом розкриття якогось «генетичного коду» земної історії людства.
Валентин Катасонов показує разючу схожість багатьох особливостей сучасної фінансової системи з тими системами, які існували в давнину.
На основі Святого Письма, праць Святих Отців, наукових досліджень відтворюється давня фінансова історія єврейського народу.
У книзі Валентина Катасонова показується, що Єрусалимський храм був не лише духовно-релігійним центром, а й фінансовим центром стародавніх євреїв.
Після вавилонського полону єврейський народ став носієм «духу капіталізму», перехопивши цю естафету від мешканців стародавнього Вавилону.
У книзі Валентина Катасонова як фінансовий центр розкривається духовна сутність сучасної капіталістичної системи як уособлення каїнітської цивілізації, яка бере свій початок від джерел існування людства.
Книга Валентина Катасонова Єрусалимський храм як фінансовий центр адресована всім читачам, які цікавляться історією, фінансами, релігією.
Валентин Юрійович Катасонов народився 1950 р. Російський вчений-економіст, доктор економічних наук. Спеціаліст у галузі економіки природокористування та міжнародних фінансів (міжнародні валютно-кредитні відносини, банки та банківський бізнес, золото у міжнародних фінансах). Автор десяти наукових монографій, навчальних посібників та багатьох науково-популярних книг. Відомий публіцист.
Зміст книги Валентина Катасонова Єрусалимський храм як фінансовий центр
Вступ
Глава 1. Єрусалимський храм історія єврейського народу
1.1. Коротка історія Першого та Другого храмів
1.2. Між Першим та Другим храмами: переломна точка єврейської історії
1.3. Після полону: політико-економічна доктрина вождів іудаїзму
1.4. Пограбування Єрусалимського храму
Глава 2. Єрусалимський храм як скарбниця
2.1. Єрусалимський храм як фінансовий та економічний центр Іудеїи
2.2. Храмовий податок та десятина
2.3. Нерегулярні доходи храму
Розділ 3. «Коренева система» Єрусалимського храму
3.1. Єврейська діаспора: формування та географія
3.2. Єврейська діаспора: політичний та економічний вплив
3.3. Боротьба за збереження та розширення «податкової бази» Єрусалимського храму
Розділ 4. Фінансова данина метрополіям
4.1. Податки метрополій до римського панування
4.2. Перехід Юдеї під владу Риму та римських відкупників
4.3. Юлій Цезар: спроба навести фінансовий порядок
4.4. Імператори Август і Тіберій: фінансові реформи та становище в Юдеї
4.5. Суд над Христом, або Модель відносин іудейських вождів та римської влади
Розділ 5. Бізнес Єрусалимського храму
5.1. Бізнес Єрусалимського храму: видима частина
5.2. Єрусалимський храм як банк
5.3. Єрусалимський храм: операції з дорогоцінними металами
5.4. Єрусалимський храм: міжнародна торгівля
5.5. «Єрусалимські князі» та Єрусалимський храм
Розділ 6. Руйнування та пограбування Єрусалимського храму
6.1. Боротьба євреїв за фінансову незалежність від Риму. Руйнування храму
6.2. Що сталося з багатствами Єрусалимського храму?
Розділ 7. Життя після храму
7.1. Невидима «імперія євреїв»
7.2. «Капіталістичний проект»
7.3. Націонал-капіталізм, або Цивілізація подвійних стандартів
7.4. Гроші та лихварство
Розділ 8. Метаморфози «єврейського народу»
8.1. Хімери «єврейства» та «іудаїзму»
8.2. Каїнітська цивілізація у світовій історії
Розділ 9. Боротьба за Третій храм
9.1. Сіонізм
9.2. Підготовка будівельного майданчика
9.3. "Фінансова вежа" як конкурент Третього храму
Висновок
Додаток 1. Про монети, які мали ходіння в Юдеї за часів Христа
Додаток 2. «Про вигнання Христом торговців і міняв із храму»
Додаток 3. Каїнітська цивілізація та сучасний капіталізм
Література
Іменний покажчик
Єрусалимський храм мав велике значення для життя єврейського народу як центр релігійного життя. Саме на цей бік храму звертають увагу автори численних публікацій з історії Єрусалимського храму, єврейського народу, юдаїзму.
Ось як, наприклад, дається короткий опис храму у Вікіпедії: «Ієрсалимський Храм (івр. הַמִּ קְדָּשׁ בֵּית , Бейт а-Мікдаш, тобто «Будинок Святості»; івр. מִ споруда, яка була центром релігійного життя єврейського народу між X століттям до н. та I століттям н.е. Храм розташовувався на Храмовій горі (івр., הַר הַבַ יִּת Хар а-Баїт) в Єрусалимі, на місці, де сьогодні знаходиться мусульманська святиня Куббат ас-Сахра («Купол над Скалою»), та служив єдиним дозволеним місцем жертвоприношень Єдиному Богу, які приносилися коенами та левітами. Храм також був об'єктом паломництва всіх євреїв тричі на рік: на Песах (Великодню), Шавуот (П'ятидесятницю) та Суккот (Свято Кущів)».
Однак Єрусалимський храм також виконував функції фінансового центру. Вивчення цієї сторони храму представляє нам інтерес у плані глибшого розуміння тієї сцени вигнання торговців і змінював з храму, яка описана в Євангеліях. Втім, як і для розуміння багатьох інших євангельських сюжетів. Але не виключено, що це також допоможе зрозуміти, що за дві тисячі років людської історії влаштування національних та міжнародної фінансових систем не зазнало радикальних змін.
Нікуди не зникли і послідовники тих, хто дві тисячі років тому управляв Єрусалимським храмом як духовним та фінансовим центром. Залишилися незмінними й стратегічні цілі, які виношували тодішні жерці храму та які продовжують переслідувати їхні нинішні наступники. Як говорив премудрий Соломон: Що було, те й буде; і що робилося, те й робитиметься, — і немає нічого нового під сонцем. Кажуть: «дивися, ось це нове», але це було вже у століттях, що були раніше за нас. Немає пам'яті про колишнє, та й про те, що буде, не залишиться пам'яті у тих, хто буде після нас».
Історія Єрусалимського храму - це історія і єврейського народу, і всього людства. Звичайно, всі ключові події історії єврейського народу мають духовне підґрунтя. Про духовні причини цих подій сказано багато святих отців Християнської Церкви. Але в першій частині цієї роботи я фіксую увагу насамперед на «зовнішній», земній стороні подій.
Робиться спроба уточнити багато деталей історії тих часів, глибше зрозуміти економічне життя та улаштування фінансово-грошової системи стародавнього єврейського народу. Тому в багатьох випадках я посилаюсь на пояснення, які містяться у роботах світських авторів. Особливо якщо ці пояснення не вступають у явну суперечність із тлумаченнями Святих Отців.
На жаль, існує чимало різночитань і протиріч саме у цих світських джерелах. Тому робота зажадала скрупульозного їхнього аналізу, зіставлення, відбору надійних фактів. Заздалегідь перепрошую за те, що деякі місця роботи виявляються перевантаженими посиланнями і можуть представляти інтерес лише вузьких фахівців. За бажанням читач такі місця може пропускати.
Втім, спираючись лише на світську літературу, неможливо повністю осягнути глибинний, містичний зміст подій навколо Єрусалимського храму та пов'язаної з цими подіями історії єврейського народу. А також зрозуміти підґрунтя тих подій, які сьогодні відбуваються на Храмовій горі, у регіоні Близького та Середнього Сходу, у всьому світі. Тому в необхідних випадках робота містить посилання на Святе Письмо Старого та Нового Завітів, праці Святих Отців та богословські дослідження.