Релігійність та клінічна психіатрія. Збірник матеріалів Першої Міжнародної конференції

До уваги читачів пропонується збірка матеріалів Міжнародної конференції – Релігійність та клінічна психіатрія, що відбулася 20-21 квітня 2017 року у ФДБНУ «Науковий Центр психічного здоров'я».

Збірник Релігійність та клінічна психіатрія за редакцією Г. І. Копейка та В. Г. Каледи включає сучасні наукові дослідження в галузі різних клініко-психопатологічних аспектів проблеми релігійності.

Збірник Релігійність та клінічна психіатрія рекомендується для наукових співробітників, психіатрів, психотерапевтів, психологів, а також священнослужителів та учнів духовних установ, фахівців із соціальної роботи.

Та обставина, що на цій конференції були обговорені різні клініко-психопатологічні аспекти проблеми релігійності, які є предметом полеміки та широкої дискусії на різних міжнародних симпозіумах і конференціях, є далеко не випадковим.

Центральним завданням досліджень, що проводяться вітчизняною школою клінічної психіатрії, є вивчення особливостей психопатологічних розладів та клінічної картини психічних захворювань. Клініка та психопатологія є тими наріжними каменями, без яких ми не можемо зрозуміти суть психічних розладів пацієнта та побудувати адекватну систематику психічних хвороб.

Незважаючи на спроби створення нових класифікацій психічних хвороб тільки на основі біологічних досліджень, цих даних виявляється недостатньо для того, щоб вони стали основою сучасної класифікації психічних захворювань.

У чому полягає робота психопатолога і клініциста у вивченні цієї проблеми - релігії і психіатрії?

По-перше, дослідження, проведені в Центрі, показали, що існує група релігійних пацієнтів, у яких ендогенні психози протікають інакше. Наприклад, низку особливостей синдрому Кандинского-Клерамбо щодо хворих, котрі страждають шизофренией з релігійної фабулою психічних розладів, показав, що у випадках мають місце свої особливості і відтінки цього психопатологічного синдрому.

Це стосується й інших психопатологічних синдромів з релігійної тематикою.

По-друге, нас завжди дуже цікавить клініка, і тут теж виникає величезна кількість питань, на які ми поки що не готові відповісти.

У ряді випадків психоз розвивається в атеїста, однак у структурі психозу спостерігається релігійна тематика, ніби хворий був готовий до цього вже заздалегідь. При цьому немає підстав припускати, що даний пацієнт був латентно віруючою людиною, в даному випадку йдеться про зовсім іншу категорію осіб.

Надалі у таких пацієнтів можуть виникати повторні психотичні напади, які можуть супроводжуватися релігійним маренням (у широкому значенні цього слова), або йдеться про афективні або афективно-маячні напади, в яких відсутня релігійна тематика.

Те саме стосується і безперервно поточних розладів: хворий переносить напад, слідом за ним у нього виникає не властиве цьому індивідууму релігійність. Вона може бути адекватна, властива здоровим особам, інколи ж – має свої особливості і цілком явно забарвлена ​​в психіатричні відтінки.
Можлива ситуація, коли після повторного нападу релігійність повністю зникає. Це лише невелика частина питань, на які слід отримати відповіді.

Психопатологічні клінічні особливості захворювання, які є результатом клінічних спостережень та досвіду, дозволять сформулювати прогноз перебігу захворювання та лежать в основі нашого розуміння психіатрії як наукової дисципліни. Дослідження цих хворих не тільки розширює наше уявлення про різноманітність психопатологічних синдромів, а й дозволяє виявити та описати у цієї категорії хворих такі особливості психопатологічних синдромів, які не зустрічаються у звичайній психіатричній практиці. Це змушує нас бути надзвичайно уважними до таких пацієнтів, тому що вони вимагають до себе особливого підходу, іноді зовсім іншої терапії, зокрема особливих видів психотерапії.

Завдяки дослідженням психіатрів, насамперед співробітників НЦПЗ, які вивчають розвиток та характер релігійної тематики у клініці психічних захворювань, з'явилася можливість уточнити ряд психопатологічних феноменів, а також детально вивчити особливості клініки ендогенних захворювань із релігійною тематикою та розробити адекватні заходи терапевтичного впливу.

Всі дискусійні питання, які були підняті на конференції і знайшли своє відображення в матеріалах збірника, що публікується, допоможуть розширити наш кругозір, який допоможе під іншим кутом розглянути деякі клінічні та психопатологічні проблеми.

Матеріали конференції, які докладно відображені в цій збірці, представляють безперечний теоретичний та практичний інтерес для психіатрів, і вони знатимуть, що існує ще такий релігійний розділ клінічної психіатрії, до якого потрібно ставитися з великою увагою та відомою делікатністю.

А.С.Тіганов, академік РАН, Науковий керівник ФДБНУ «Науковий центр психічного здоров'я»