Мабуть, немає пап і мам, яких час від часу не дратувала б поведінка їхніх дітей. Зазвичай роздратування виникає і накопичується в тих ситуаціях, коли мамі чи татові не вдається впоратися з якоюсь побутовою ситуацією. І такі випадки в умовах сучасного життя не рідкість. Проблема батьківського гніву та її прояви воістину величезна. Настільки величезна, що заслуговує на окрему книгу, яку і написала Катерина Бурмістрова.
Книга Катерини Бурмістрової Подразливість. Методика подолання буде корисною для батьків, які хочуть розібратися з проблемою дратівливості в сім'ї і прийти до миру та взаєморозуміння.
Катерина Бурмістрова — чудовий психолог, яка вже понад п'ятнадцять років займається проблемами сімейних відносин. А ще Катерина — любляча дружина та мама 10 дітей. Катерина Бурмістрова — авторка книг «Вагітність, пологи, материнство» та «Сімейний тайм-менеджмент».
Катерина Бурмістрова – чудовий психолог, який понад п'ятнадцять років займається проблемами сімейних стосунків. А ще Катерина – любляча дружина і мама 10 дітей. Катерина Бурмістрова - авторка книг "Вагітність, пологи, материнство" та "Сімейний тайм-менеджмент".
Мабуть, не існує тат і мам, яких час від часу не дратувала б поведінка їхніх дітей, і в той же час майже кожен із батьків думає, що щодо гнівливості рівних йому немає. Всі інші, за його уявленнями, дратуються значно рідше, а можливо, ніколи. У суспільстві панує уявлення у тому, що добрий батько ні відчувати роздратування стосовно дітей. Подібні думки можуть серйозно отруювати життя сім'ї та заважати процесу виховання.
Зазвичай роздратування виникає і накопичується в тих ситуаціях, коли мамі чи татові не вдається скоригувати індивідуальні особливості поведінки дитини, впоратися з якоюсь побутовою ситуацією.
Якщо не вистачає звичайних способів вплинути на обстановку, подразнення підключається як запасна, хоч і непотрібна батарея. я поки що не зустрічала людей, які б отримували задоволення від своєї дратівливості.
Роздратування слід розглядати як стан безумовно негативний і до того ж постфактум, що викликає почуття провини. Іншими словами, роздратування неприємне не тільки в той момент, коли ви опиняєтеся в його владі, воно залишає по собі вкрай неприємний смак. Саме через часті спалахи роздратування багато батьків, особливо мами, вважають, що вони – погані, неуспішні і некомпетентні.
Як сприймається батьківське роздратування дитиною, особливо дитиною-до-школярем? Крик, погрози та ляпаси часто бачаться йому як прояв нелюбові. Мама сердиться і лається, і дитина робить висновок, що вона зла і анітрохи її не любить.
Звісно, з віком такий погляд на речі неминуче змінюється. Нещодавня дитина, яка ще добре пам'ятає дратівливість своїх батьків і власні образи з цього приводу і колись щиро обіцяла в щоденнику: «Ніколи, ні за що не кричатиму на дітей, сердитимусь і дратуватимусь на них!», – сам стає батьком. тоді й настає для нього «момент істини», тоді й приходить перше, хай і поверхове розуміння причин, через які батько з матір'ю здавалися йому такими жорстокими і несправедливими.
Виявляється, батьки сердилися зовсім не тому, що були злі та погані! Просто вони дуже втомлювалися, не справляючись зі своїми незліченними обов'язками.