Психоаналітична супервізія. Новий погляд на супервізію. Ненсі Мак-Вільямс

Ненсі Мак-Вільямс - доктор філософії, член Американської ради професійної психології (АВРР), викладач Вищої школи прикладної та професійної психології державного Ратгерського університету в Нью-Джерсі.

Ненсі Мак-Вільямс має приватну практику і є автором книг "Психоаналітична діагностика", "Формулювання психоаналітичного випадку", "Психоаналітична психотерапія", а також співавтором двотомника "Посібник з психодинамічної діагностики PDM-2".

Крім того, Ненсі Мак-Вільямс є екс-президентом Товариства психоаналізу та психоаналітичної психології 39-го підрозділу Американської психологічної асоціації (АРА), член редакційної ради журналу «Психоаналітична психологія».

Будучи випускницею Національної психологічної асоціації психоаналізу, доктор Мак-Вільямс співпрацює з Центром психотерапії та психоаналізу в Нью-Джерсі і входить до складу опікунської ради Центру Остіна Ріггса в Стокбріджі, штат Массачусетс.

Ненсі Мак-Вільямс — володарка почесних нагород, серед яких премії «Градіва» від Національної асоціації сприяння розвитку психоаналізу; стипендії імені Гете від секції психоаналітичної та психодинамічної психології Канадської психологічної асоціації; премії Розалі Вайс від Об'єднання незалежних практикуючих психотерапевтів АРА; премії Лафліна «Видатний педагог» від Американського товариства психоаналітиків; премії Ганса Струппа від Аппалацького психоаналітичного товариства, міжнародної премії за лідерство та стипендії від 39-го підрозділу АРА.

Зміст книги Ненсі Мак-Вільямс Психоаналітична супервізія

Про автора

Передмова

Подяки

Вступ

Вчитися на минулих досягненнях та помилках

Структура книги

Етичні міркування та термінологія

Глава 1. Загальне уявлення про психоаналітичну супервізію

Надання психологічної підтримки

Чесна взаємодія та ефективність супервізії

Надання інформації

Навчання навичкам

Занурення в психоаналітичний етос

Стимулювання цікавості та профілактика вигоряння

Чим не є психоаналітична супервізія

Заключні коментарі

Глава 2. Історичні передумови психоаналітичної супервізії

Внесок Фрейда

Постфрейдистський внесок

Повторювані теми та напруга

Робочий альянс у супервізії

Заключні коментарі

Глава 3. Показники психологічного здоров'я: оцінка прогресу в терапії

Безпечна прихильність

Постійність себе та об'єкта

Свобода волі та контроль (автономія, самоефективність)

Реалістична та стійка самооцінка (здоровий нарцисизм)

Стійкість, гнучкість та регуляція емоцій (сила его)

Здатність до рефлексії (інсайт) та менталізація

Почуття комфорту серед людей і наодинці із собою

Життєва сила

Прийняття, прощення та подяка

Кохання, робота та гра

Заключні коментарі

Глава 4. Індивідуальна супервізія та консультування

Встановлення та зміцнення робочого альянсу у супервізії

Робота з опором

Розгляд альтернативних рішень клінічних проблем

Виховання етичного почуття

Надихаюча терапія для терапевтів

Задоволення від індивідуальної терапії та супервізії

Заключні коментарі

Глава 5. Групова супервізія та консультування

Загальний огляд

Групова супервізія зі студентами

Правила групової супервізії

Супервізія для двох терапевтів

Опір та інші труднощі у супервізореці груп

Переваги довгострокової супервізорської групи

Заключні коментарі

Глава 6. Супервізія та етика. Розширений контекст

Орієнтація у просторі

Повага до права пацієнта знати

Етичні дилеми, що зачіпають інтереси клієнта

Етичні дилеми, що торкаються інтересів суспільства

Етичні дилеми, що зачіпають інтереси терапевта

Бути прикладом

Заключні коментарі

Глава 7. Супервізія у психоаналітичних інститутах

Задоволення від супервізування у психоаналітичному інституті

Проблеми проведення супервізії у психоаналітичному інституті

Кваліфікація для психоаналітичної супервізії: спірне питання

Гіпотеза про суміщення ролей

Процедура оцінки

Підготовка кандидатів до ведення супервізії в інституті

Заключні коментарі

Глава 8. Індивідуальні відмінності та специфіка труднощів у супервізії

Особистісні конфігурації

Інші аспекти індивідуальності та їх значення для супервізії

Заключні коментарі

Розділ 9. Отримання максимальної користі від супервізії для супервізантів

Переваги та цілі психоаналітичної супервізії

Цінність суб'єктивності супервізора

Максимум користі від далеко-не ідеальної супервізії

Коли проблема саме у вас

Заключні коментарі

У своїй книзі Психоаналітична супервізія спробувала систематизувати все, що знаю про психоаналітичну супервізію.

На початку професійного шляху важко передбачити навіть контури свого потенційного внеску до будь-якої галузі знань. Випадкові комбінації часу та місця впливають на появу несподіваних компетенцій, нових дослідницьких інтересів та особистих зобов'язань. Для мене була вирішальною та обставина, коли в 1980-х роках, незабаром після того, як DSM перетворилося на систематизовану описову таксономію (що викликало у мене занепокоєння про клінічні наслідки), мої студенти з Ратгерського університету запропонували мені написати підручник про структуру особистості та її вплив на процес терапії.

Завідувач кафедри Стенлі Мессер, який знав, що я люблю писати не менше, ніж викладати та працювати з клієнтами, підтримав цю ідею та допоміг мені втілити її в життя.  Я й до цього дня відчуваю до нього подяку за сприяння, оскільки воно дало початок плідній роботі, яка триває вже кілька десятиліть. Ця книга, можливо, остання моя праця, але я вже так говорила...

Озираючись зараз назад, після майже п'ятдесяти років терапевтичної та педагогічної практики я чіткіше бачу напрямок та провідні мотиви свого професійного шляху. Важливою та незмінною складовою моєї роботи завжди було доведення ідей та відкриттів психоаналітичного співтовариства до аудиторії, яка знаходиться за межами професійних груп.

Моя мета полягала не тільки в тому, щоб просвітлювати студентів, які вивчають психотерапію, а й інформувати представників наукових кіл, працівників сфери послуг, членів громадських організацій і просто людей з різних верств суспільства, які цікавляться психопатологією та психотерапією та питаннями індивідуальності та психічного здоров'я.

Супервізія та консультування є основними способами передачі психоаналітичних знань; вони висвічують перевірені часом принципи, висуваючи їх на передній план їх застосування.

У сучасному академічному середовищі легко забути, що ідеї відданих своїй справі видатних психологів (наприклад, Блейлера про психотичний досвід, Віннікотта про гру) можуть виявитися для психотерапевта кориснішими, ніж останні наукові розробки психологічних лабораторій.

Супервізія - це така область, де емпіричний досвід та накопичені клінічні знання особливо важливі. Як і психотерапія, супервізія це мистецтво. Вона має бути заснована на науці, але не обмежуватися лише нею. Звичайно, основу супервізії мають становити фактичні дані. Але, на мій погляд, ці дані повинні включати не лише рандомізовані контрольовані дослідження, а й багаж роздумів та спостережень фахівців із багаторічним досвідом роботи.

Добре відомо, що суб'єктивні звіти викликають недовіру, що пам'ять ненадійна і виходячи з одного переконливого епізоду не можна формулювати правило. Набагато рідше визнається, що і об'єктивні дані можуть бути неправильно інтерпретовані, скомпрометовані чи неправильно застосовані. У своїй книзі Психоаналітична супервізія намагаюся запропонувати супервізорам як відкриття, зроблені експериментальним шляхом, так і мудрість багатьох десятиліть колективного досвіду в мистецтві наставництва.