Уявлення сучасної людини про погану часто ґрунтується на стереотипах. Так, нечистим «стає» те, що у світлі Нового Завіту таким не є, а справжня погана помилково постає «неминучим» або навіть залишається невпізнанною.
Що ж насправді є поганою? І в чому справжнє значення гріха лихослів'я?
У своїй книзі Про лихослів'я у звичному та «гідному», протоієрей Ігор Прекуп досліджує лихослів'я і всю систему пороків, які виявляються в ньому і живлять його.
Автор показує справжнє походження та значення російської нецензурної лексики. Але його книга, перш за все, допомагає виявити лихослів'я у звичному та «гідному».
Автор книги Про лихослів'я у звичному і «гідному» прагне відновити цілісність поняття «лихослів'я», яке дедалі частіше зводиться для нас до того, що раніше називалося «лагідністю», а зараз «ненормативною лексикою».
Він приводить його у відповідність християнському вченню про людину і новозавітному розумінню скверни, роз'яснюючи, що лихослів'ям є будь-яка мова, яку годують гріховні пристрасті.
Над книгою Про лихослів'я у звичному та «гідному» працювали:
відповідальний редактор Ганна Сімкіна
дизайнер обкладинки Антон Героїв
дизайнер макета та верстальник Денис Гуськов
коректор Любов Федецька
Протоієрей Ігор Прекуп народився 1962 року в Кишиневі. За першою освітою – художник-графік. У 1992 році висвячений у сан пресвітера. 2000 року Ігор Прекуп закінчив Санкт-Петербурзьку духовну академію. Викладає філософію в Ласнамяеській гімназії Таллінна.
Автор книг та статей на етичні, педагогічні та церковно-історичні теми.
Вступ
СЛОВО
Дано чи не дано?
Рідна мова
Логос - Слово
Бог Слово
Виправдання та засудження
СВЯТОСТЬ І СКВЕРНА
«Які-бяки»
Святість
Погана
Святе та погане на всі часи
Така різна внутрішня погана…
Хибна погана та язичницький магізм
Осквернення… без гріха?
Порочне живильне середовище
Що ж таке порочність?
Що слід розуміти під гріхом?
"Нелюбовність" - це як?
Нечистота – про що це ми?
А мати гріхів – гордість
Безбожність
Гниєння слова
То що таке дратівливість?
Зломовність та інше
ПАДІННЯ У БАГАТООБРАЗІ
Точка відліку
Бридкослів'я сором'язливе і «пристойне»
Різноманітність неподобства
І наостанок…
Всі повсякденні слова, якими ми звично позначаємо лихослів'я: «грубість», «ненормативна лексика», «матерщина», «лайка», – розташовуються ніби в одній площині. Взагалі їхня відмінність полягає саме в тому, що вони – на площині. «Грубість» відносна: що одному грубо, іншому – якраз. «Матерщина»? Так не всяке лихослів'я – мат. А про «лайку» я взагалі мовчу: кому лайка, а кому… мова спілкування, ну, або невід'ємна частина мови: нею розмовляють, а не лаються. А щодо «ненормативу»… Про які норми йдеться? Про соціальні. А соціум – він живий, змінюється. Сьогодні норми одні, завтра – інші, і те, що сьогодні є ненормативною лексикою, завтра стане ознакою гарного тону, і навпаки: звучне сьогодні нейтрально стане брудною, образливою лайкою. Від наведення в приклад цілої низки слов'янських слів, які нині вважаються грубими, образливими, а то й зовсім нецензурними, я, звичайно ж, утримаюся.