- Наявність: Є в наявності
- Модель: 1969
Наближається Христос – збірка різдвяних листів архімандрита Сави (Мажуко). Відомий та улюблений багатьма публіцист із гумором та натхненням розмірковує про важливий час Різдвяного посту, допомагає читачам рухатися назустріч великому святу.
Отець Сава нагадує, що головне в період посту — не обмеження та заборони, але насамперед — радість швидкої зустрічі зі Спасителем, що окрилює. Головна духовна вправа посту — споглядання Господа, що наближається до нас. Недарма задовго до Різдва у храмі починають співати: «Христос із небес – зустрічайте!».
У словах отця Сави багато радості, втіхи, простого людського співчуття та тепла, яких нам особливо не вистачає у вогкому листопаді та похмурому грудні.
У книзі наближається Христос. Різдвяні листи ви знайдете:
- незвичайні роздуми отця Сави про природу, значення і сенс Різдвяного посту;
- надихаючі слова автора, які допоможуть переосмислити участь мирян у пості, перетворивши ці чарівні дні на джерело духовної радості, а не почуття провини;
- Історії з життя відомого автора, фірмовий гумор батька Сави.
Кому буде цікава книга отця Сави (Мажуко) Наближається Христос. Різдвяні листи:
- віруючим людям, які готові переосмислювати, дивитись по-новому на звичні речі;
- усім, кому Різдвяний піст здається нестерпною ношею, кому складно обмежувати себе в інтенсивний передсвятковий період;
- тим, кому близькі стиль та роздуми отця Сави.
5 причин купити книгу архімандрита Сави (Мажуко) Наближається Христос. Різдвяні листи:
- збірка есе присвячена осмисленню Різдва Христового та підготовки до нього, книга стане чудовим духовним читанням під час Різдвяного посту;
- автор висвітлює важкі теми церковного життя та дає сміливі несподівані відповіді на богословські питання;
- Кохання о. Сави, давнього монастирського регента, до богослужбових текстів і духовної музики дозволяє читачеві поринути у сенс святкових піснеспівів і перейнятися їх духом;
- фірмовий стиль о.Сави – щирість, добрий гумор, захоплюючість викладу;
- нова книга автора – глибока, емоційна, яка збагачує смислами та культурними паралелями – буде чудовим подарунком на Різдво.
Архімандрит Сава (Мажуко) народився у 1976 року. Богослов, педагог та релігійний публіцист. Народився і виріс у Гомелі у нецерковній родині; прийшов до Бога, прочитавши книгу про Сергія Радонезького. У 1995 р. прийняв чернечий постриг у гомельському Свято-Микільському монастирі. Того ж року був висвячений у сан ієромонаха; з 2013 р. – архімандрит. Закінчив Московську духовну семінарію, Православний Свято-Тихонівський університет. Автор книг «Кохання та порожнеча» (2014), «Апельсинові святі» (2016).
Зміст книги архімандрита Сави (Мажуко) – Наближається Христос. Різдвяні листи
Ісус Назарей йде! Замість передмови
Як вижити у листопаді. І чи варто?
Формула посту
Потаємний Христос
Назад до Ісуса!
Похорон Євангелія
Свято Вступ: відлуння прийдешнього Різдва
Розмова про Бога: без води та оливи
Крок перший
Делікатність Бога
Як не вбити євангелієм
Дивлячись на Незримого
Дозволь тебе полюбити
Апологія вертепу
Пророк Вергілій та поет Ісая
Чим я сповнений?
Нічого, крім Ісуса
Три дні сліпоти
Все ваше!
Боюся замислитись!
Як загубився Христос?
Тісне слово
Був у Бога друг
Рік без цифри
І це все про нас
Щеплення від горя
Заглянути у прірву
На уроці французької
Оклик Капітана
Вічний Павлик
Мертве не вмирає
Наближається Христос
Квіти та зірки Різдва
Сто років очікування
В очікуванні Викупителя
І квіти, і колосся
Під Главою - Христом
Дванадцять прекрасних сивілл
Христос серед атлантів
Богоявлення
Бог без покровів
Що сказав Ісая?
Пророцтво для Бога
«Споглядання Христа – головна духовна вправа Різдвяного посту. Це так природно і зрозуміло, але в той же час неймовірно складно, у чому може переконатися кожен. Виявляється, у цій справі релігія не допомагає, а найчастіше навіть заважає. Всі наші ритуали, обряди, ходи, церковна естетика і риторика існують тільки для того, щоб допомогти цьому спогляданню, але якщо ми будемо чесні перед собою, то погодимося, що несподівано релігія стала найкращим способом сховати Христа і сховатися від Христа».
Справа була на дорозі до Єрихону. У придорожньому пилюці сидів чоловік. Скільки сидів - хто скаже? Не знаний, не багатий, не відомий. Але його запам'ятали вже хоч би тому, що він був співременником Христа, жив з Ним в одній країні, говорив однією мовою, правда, жодного разу Його не бачив і ніколи не чув Його промов і настанов. Він був злиденним сліпцем і дні свої проводив біля великої дороги, просячи милостиню і здогадуючись по шуму вулиці, чим зайнятий зрячий народ.
Ісус йшов із Єрихону до Єрусалиму. Це був важкий шлях, і Вчитель зізнався апостолам, чому так важко йти: ми сходимо до Єрусалиму, і станеться все, написане через пророків про Сина Людського.
Бо віддадуть Його язичникам, і лаються над Ним. Наближається Христос і ображають Його, і оплюють Його, і битиму, і вб'ють Його: і третього дня воскресне (Лк. 18: 31–33).
Але учні тоді нічого не зрозуміли, адже Господь часто говорив притчами, а можливо, їх просто збентежило слово «висимо» — ἀναβαίνομεν — ось тут Учитель напевно помітив!
Доводиться воістину дертися, підбиратися, робити сходження, «анабасис», тому що Єрихон лежить нижче Єрусалиму, і щоб дістатися Святого міста, треба набратися терпіння і йти в гору.
