Дослідження відомого православного патролога Жана-Клода Ларше присвячено аналізу практичного, «досвідченого» богослов'я преподобного старця Силуана Афонського, одного з найвагоміших у духовній історії ХХ століття.
Детально розглядаючи прості, позбавлені всякої химерності висловлювання преподобного Силуана Афонського, Жан-Клод Ларше переконливо показує їхню глибоку вкоріненість у святоотцівському переказі.
Як додаток вперше публікується невиданий лист старця Силуана Афонського.
Дослідження, викладені у дослідженні Жана-Клода Ларше, що нагадує людям необізнаним основні етапи життя старця, характерні риси його особистості та праць, мають своїм завданням у міру сил продовжити тлумачення архімандрита Софронія (Сахарова).
Аналізуючи основні теми творів старця Силуана Афонського, яких примикають і пояснюються практично всі інші теми, Жан-Клод Ларше прагнув показати:
1) яким чином духовний досвід, що став основою вчення преподобного Силуана Афонського, увійшов повністю до аскетичної та містичної традиції Православної Церкви і став її продовженням;
2) у чому саме теми роздумів преподобного відповідають писанням деяких святих отців, виявляючи єдність з ними по глибині та по суті, тим самим підтверджуючи, що старець Силуан Афонський сам справедливо може вважатися отцем Церкви;
3) яким чином вчення старця Силуана Афонського, цілком відповідаючи церковному переказу, має водночас яскраву своєрідність, але з допомогою те, що пропонує щось нове, тому що заново висловлює незмінний досвід християнського життя, адекватно відповідаючи на занепокоєння, запитання та потреби людини сучасної, що і підтверджує великий резонанс, викликаний його працями, та численні свідчення тих, кому вони реально допомогли.
Як додаток ми публікуємо досі не виданий лист старця Силуана Афонського, написаний російською мовою та адресований Кирилові (майбутньому архімандриту Сергію) Шевичу. Це не тільки останній лист старця, а й взагалі останній його писемний твір, а тому його можна вважати печаткою, яка скріплює все його вчення і свідчення.
Жан-Клод Ларше (фр. Jean-Claude Larchet; нар. 9 серпня 1949, Бадонвіллер, Франція) - видний французький православний філософ, патролог, богослов і письменник. Лікар теології, доктор філософії, хабілітований лікар, професор. Автор понад 30 книг, перекладених 18 іноземними мовами, понад 150 статей та близько 700 рецензій.
Зміст книги Жана-Клода Ларше Преподобний Силуан Афонський
Від автора
Передмова. Архімандрит Сімеон (Брюшвайлер)
Розділ 1. Життя, особистість та діяльність святого Силуана Афонського
Глава 2. «Тримай ум твій у пеклі і не впадай у відчай»
Розділ 3. Любов до ворогів
Розділ 4. Особисте порятунок та порятунок світу
Глава 5. Досвід богозалишення
Глава 6. Покаяння та смиренність
Розділ 7. Обличчя Христа
Розділ 8. Навчання Духом Святим
Додаток. Лист преп. Силуана Афонського К.Г. Шевичу
Сьогодні очевидно, що старець Силуан Афонський, російський монах Афонської Гори, що народився 1866 року, відійшов до Господа 1938-го і канонізований 26 листопада 1987 року, є одним із найбільших православних святих ХХ століття.
Старець Силуан Афонський - автор творів незвичайної духовної могутності, які відразу захоплюють своєю переконливістю, незмінно залишають надзвичайно сильне враження в умі та серці читача.
Твори старця Силуана Афонського свідчать про його потаємний духовний досвід. Вони настільки яскраво показують глибоке пізнання старцем найвищих духовних реальностей і близькість його з Богом, що можуть здатися дивними «звичайній» людині, далекій від такого духовного переживання.
Будучи людиною некнижною, старець Силуан Афонський пише дуже простою мовою, з повторами, слова її позбавлені як літературної химерності, а й усяких абстрактних міркувань.
Учень старця Силуана Афонського архімандрит Софроній (Сахаров), який опублікував його твори, побоюючись, щоб зовнішня простота не стала приводом для зневаги або, принаймні, не завадила б справедливо оцінити їх і той досвід, про який вони свідчать, вважав за потрібне. старця великим коментарем, що розкриває їхню глибину.
Іншою причиною, яка спонукала отця Софронія (Сахарова) скласти коментар, було прагнення вказати на місце творів старця у духовному досвіді Православної Церкви та в аскетичному переказі отців. Якщо твори старця розглядати відокремлено, власними силами, може виникнути небезпека, що й зміст може бути неправильно зрозумілий, спрощений і навіть спотворений, і ми, на жаль, маємо цьому приклади.
Старець Силуан Афонський свідчить про духовне життя в її вищій точці, виконаному основоположними християнськими цінностями - досконалою смиренністю і досконалою любов'ю, і тому він говорить немов із досягнутої ним вершини. Його твори подібні до високої гори, широке підніжжя якої непомітне, а видно тільки вершина, до якої, як здається здалеку, неважко дійти, насправді, щоб її досягти, потрібно пройти стомлюючий і довгий шлях численними крутими і нерідко небезпечними стежками.
Подібно до досконалого витвору мистецтва, чия бездоганна краса приховує муки творіння, невимушений характер і безпосередність писань старця, той факт, що вони немов природним чином сповнені благодаттю, може дозволити читачеві згадати, що стан духовного життя, що описується в творах, є результат сорока років. духовної лайки (преподобний сам нагадує про це), що полягає в неухильному дотриманні заповідей, в довгій і послідовній боротьбі з пристрастями і в терплячому набутті всіляких чеснот, які є плодом синергії людського подвигу і божественної благодаті.
Для читача, чужого досвіду глибокого духовного життя, існує небезпека прийняти за початок подвигу те, що насправді є його виконанням та вінцем. Так, досвідчені духовники не радять початківцям читати твори святого Симеона Нового Богослова. Така порада буде справедлива і щодо писань старця Силуана Афонського, які мають багато спільного з творами цього батька. Досвід, про який розповідає старець Силуан Афонський, ясно свідчить про те, що людині можливо знайти порятунок і досягти святості та обожнювання згідно з обіцянням Христовим.
І хоча цей досвід є надійним зразком та ідеалом для кожного християнина, до нього неможливо долучитися відразу, він не є, як деякі думали, якоюсь програмою духовного життя, яка б замінила собою все те, про що не згадує святий, але що воно насправді справі передбачає і включає у собі.
Знайомство з досвідом преподобного заради користі, без побоювань хибно зрозуміти справжній зміст його настанов, вимагає серйозної підготовки та глибоких знань, необхідних, щоб зуміти сприйняти свідчення старця у загальному контексті аскетичного та містичного життя Православної Церкви.
Жан-Клод Ларше