Навчальний посібник з практичного вивчення і впровадження на кліросах київського ізводу (української вимови) церковнослов"янських богослужбових текстів. Є частиною триптиху.
З 2016 року з благословіння Високопреосвященнішого Іринея, митрополита Дніпровського і Павлоградського в храмі Воскресіння Христового села Олександрівка було започатковано використання за богослужінням української вимови синодального ізводу церковнослов"янської мови.
На зборах релігійної громади думки з приводу такого порядку богослужіння рзділилися приблизно порівну. Частина підтримала використання української вимови церковнослов"янської мови, а частина висловилася за використання російської вимови. Тому було запропоновано і прийнято рішення: незмінні частини богослужіння виголошувати, прочитувати та співати церковнорслов"янською з українською вимовою, а змінні - з російською.
З початком практики використання української вимови церковнослов"янської мови постали також певні практичні труднощі. Найголовніша - це відсутність друкованих методичних посібників, які містили б рекомендації і правила української вимови церковнослов"янських текстів та зразки богослужбових текстів, транслітерованих сучасною українською абеткою. Тож природньо виникла ідея упорядкувати для читців і хористів зручні у використанні посібники у вигляді послідувань Всенічного бдіння і Літургії Іоанна Златоуста, а також молитовника.
В цій роботі дуже корисною для нас була книга Ганни Куземської "Якою мовою молилася давня Україна. Правила української транслітерації церковнослов"янських текстів".
Протоієрей Андрій. Іконописець, реставратор, педагог, священик Української Православної Церкви, настоятель храму Воскресіння Христового в с. Олександрівка, Дніпровського р-ну, Україна.
7 Молитви ранішні
22 Молитви протягом дня
24 Молитви на сон грядущим
42 Послідування перед Святим Причастям
81 Молитви подяки після Святого Причастя