Книга Оптина пустель та її вихованці є досвідом комплексного просопографічного дослідження великої групи чернечих. У центрі уваги монастир Оптина пустель в епоху його розквіту і сотні ченців і послушників, які з різних причин покинули оптинське братство, роз'їхавшись у різних напрямках, але найчастіше зберігши причетність духовній батьківщині.
На матеріалі масових джерел, насамперед формулярних списків, історик та дослідник кандидат історичних наук Гліб Михайлович Запальський проводить всебічний аналіз складу та розподілу широкого кола чернечих, простежує їхні долі після виходу з Оптиної пустелі. Одночасно звернення до джерел особистого характеру дозволяє вивчити їхню самосвідомість і повсякденне життя.
У книзі Оптина пустель і її вихованці розкривається цілий пласт монастирської культури: долі чернечих представлені на тлі історії обителі, що виховала їх, показані різноманітні зв'язки Оптиної пустелі з іншими монастирями, духовними місіями, церковною ієрархією, різними громадськими групами, світською владою.
У додатку представлений найдокладніший біобібліографічний покажчик вихідців з Оптиної пустки. Монографія відзначена Макаріївською премією 2009 року у номінації «Історія Православної Церкви».
Предмет дослідження: Комплексне просопографічне (біографічне) дослідження сотень ченців та послушників Козельської Введенської Оптиної пустелі, які в період з 1825 по 1917 рік залишили обитель та продовжили свій життєвий шлях в інших місцях. Середній термін перебування: В середньому вихованці провели в стінах Оптиної пустелі близько 7 років перед тим, як роз'їхатися країною.
Долі вихідців: У поле зору автора потрапили різні представники «чорного воїнства»: Відомі церковні діячі, єпископи та духовні письменники. Майбутні старці та місіонери. Пересічні ченці, які повернулися у світ або перейшли в інші монастирі.
У книзі показано, як через своїх вихованців Оптина пустель впливала на церковну ієрархію, духовні місії та інші обителі, а також взаємодіяла з громадськими групами та світською владою Російської імперії.
Видання включає докладний каталог вихідців з Оптиної пустелі, складений на основі архівних документів та формулярних списків.
Гліб Михайлович Запальський (нар. 1981) - російський історик, фахівець з історії Російської православної церкви та російського чернецтва. Кандидат історичних наук та доцент кафедри історії Церкви історичного факультету МДУ імені М.В. Ломоносова.
2003 року Гліб Запальський закінчив історичний факультет МДУ. 2007 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Оптина пустель та її вихованці (1825–1917 рр.)».
З 2007 року викладає на кафедрі історії Церкви історичного факультету МДУ, де обіймає посаду доцента та заступника завідувача кафедри.
У 2004–2010 роках Гліб Запальський працював науковим редактором у Церковно-науковому центрі «Православна енциклопедія». Також співпрацював із Лабораторією досліджень церковних інституцій Православного Свято-Тихонівського гуманітарного університету.
Зміст книги Гліба Запальського Оптіна пустель та її вихованці у 1825-1917 роках
Вступ
Історіографія
Джерела
Розділ 1. Оптина пустель: монастир чи світ
1. Монастирська культура
2. Знайомство з Оптіною
3. Старці та старість
4. Монастирські будні
5. Життя країни очима оптинських ченців
6. Авторитет Оптиної пустелі у Церкві
7. Місце монастиря у суспільній свідомості
Глава 2. Склад та розподіл оптинських вихованців
1. Динаміка виходу із монастиря
2. Склад вихідців із Оптиної пустелі
3. Повернення у світ
4. Монахи-місіонери
5. Перехід до інших монастирів
6. «Духовні земляцтва»
7. Традиції вибору настоятелів монастирів
8. Кар'єрне зростання в Церкві
Глава 3. Самосвідомість та повсякденне життя оптинських вихованців
1. Вихід із монастиря
2. У розлуці з «духовною батьківщиною»
3. Риси самосвідомості оптинців
4. Оптинський спадок
5. Ієромонах Арсеній (Троєпільський)
6. Чернецькі небудування
7. Оптинські вихованці очима сучасників
8. Повернення в Оптину пустель
Висновок
Програма. БІОБІБЛІОГРАФІЧНИЙ ДОВІДНИК «Вихованці оптиної пустелі (1825—1917 рр.)»
Список джерел
Список литературы
Список бібліографічних скорочень
Іменний покажчик
Географічний покажчик
Діяльність розглядається період розквіту Оптиної пустелі. Нижня хронологічна межа посідає 1825 р. — початок тривалого настоятельства у монастирі архімандрита Мойсея (Путилова), із яким пов'язані найважливіші зміни, передусім запровадження старчества. Верхня межа відзначена 1917 р., за яким було офіційне закриття пустелі і початок насильницького виселення ченців. Обидва ці роки й у Росії стали рубіжними.
Ми застосовуємо просопографічний метод, що дозволяє за допомогою масових джерел створити «колективний портрет» великої групи людей, що діють в історії (статичний або в хронологічній динаміці), виявити загальні характеристики групи, реконструювати біографії окремих осіб. Цей спосіб концентрує увагу як видатних діячах, а й у всіх інших, простих людях, яким раніше майже приділялося уваги.
В результаті ми отримуємо цілісне уявлення про явище, проникаємо на глибший рівень розуміння історії. Одним із підсумків роботи стала база даних, що відобразила відомості про всіх виявлених вихованців Оптиної пустелі, що вийшли з неї в 1825—1917 рр. У додатку до книги представлений матеріал цієї бази даних — біобібліографічний покажчик вихованців, він може бути точним і докладним посібником для складання життєписів багатьох людей.