- Наявність: В наявності
- Модель: 2224
Монографія кандидата богослов'я В.А. Андросова присвячена дослідженню однієї з найбільш таємничих та багатопланових книг Біблії - Одкровення Іоанна Богослова (Апокаліпсису).
У розповіді Апокаліпсису особливу роль грають образи т.зв. «небесні книги», які перебувають на небесах у Бога і пов'язані з життям і долями людей.
Найбільша книга, «запечатана сімома печатками»: саме зі зняття Христом печаток починають розгортатися картини видінь, що вражають уяву читачів Апокаліпсису. Есхатологічний суд Божий відбувається через розкриття книг, де записані всі справи людей; також розкривається «книга життя», у якій перебувають імена успадкованих вічне життя.
У 10-му розділі передана ангелом «книга» є символом пророчого служіння Тайноглядача.
У монографії В.А. Андросової Небесні книги в Апокаліпсисі Іоанна Богослова проаналізовано святоотцівські коментарі та численні праці сучасних біблеїстів, присвячені образам небесних книг.
На основі проведених досліджень автор виявляє зв'язок між усіма образами та їх значення у богословській системі Апокаліпсису.
Книга Вероніки Олександрівни Андросової Небесні книги в Апокаліпсисі Іоанна Богослова адресована вивчаючим Біблію, викладачам Святого Письма, а також широкому колу читачів, які цікавляться тлумаченням Апокаліпсису та інших біблійних текстів.
Вероніка Олександрівна Андросова – кандидат богослов'я, доцент Біблійно-богословської кафедри Православної Миколо-Угреської духовної семінарії. У січні 2013 р. захистила кандидатську дисертацію на тему «Небесні книги в Одкровенні Іоанна Богослова: витоки образності, інтерпретація, драматургічно-композиційна роль».
З 2010 року має досвід викладання теологічних дисциплін. У 2019 р. з відзнакою закінчила магістратуру Master of Educational Studies факультету Психології та Освітніх наук Університету Левена, отримала ступінь Master of Science.
Рекомендовано для видання кафедрою біблеїстики Богословського факультету ПСТГУ
Науковий редактор доктор богослов'я, доцент ПСТГУ А. С. Небольсін
Рецензенти:
доктор філол. наук, провідний науковий співробітник Інституту сходознавства РАН О. С. Десницький
канд. філос. наук, доцент ПСТГУ прот. К. Польсков
Зміст книги В.А. Андросової Небесні книги в Апокаліпсисі Іоанна Богослова
Передмова
Вступ
Розділ I. Образи небесних книг у попередніх Апокаліпсису традиціях
1. Образи небесних книг у стародавній близькосхідній традиції
2. Образи небесних книг у античній традиції
3. Образи небесних книг у Старому Завіті (за винятком Книги пророка Даниїла)
4. Образи небесних книг у міжзавітній літературі та у Книзі пророка Данила
5. Образи небесних книг у Новому Завіті (за винятком Апокаліпсису)
Розділ II. Образи небесних книг в Апокаліпсисі: їх характеристика та контекстний аналіз
1. Книги та писемність в Апокаліпсисі
2. Книга життя в Апокаліпсисі
3. Книга людських діянь в Апокаліпсисі
4. Книга з сімома печатками (Откр 5:1)
5. «Книжка», дана Тайноглядачеві ангелом (Откр 10)
Розділ III. Взаємодія образів небесних книг та їх роль у структурі та драматургії Апокаліпсису
1. Вступна частина
2. Можливі варіанти співвідношення запечатаної книги Откр 5:1 і книжки Откр 10
3. Зміст запечатаної книги як бачення Апокаліпсису
4. Співвідношення образів книг у Апокаліпсисі
Висновок
Додаток
Список використаної літератури
Монографія В.А. Андросової Небесні книги в Апокаліпсисі Іоанна Богослова присвячена небесним книгам, які є лише одним із елементів багатого образного ряду Апокаліпсису. Однак екзегетичний розбір окремих образів включає аналіз всіх їх взаємозв'язків і загальний аналіз контексту, що дозволяє отримати уявлення про весь твір в цілому.
В образах небесних книг проявляються характерні риси всього оповідання Апокаліпсису, і насамперед переконаність у всеосяжному виконанні обітниць Старого Завіту у Христі: будучи старозавітними за своїм походженням, образи Апокаліпсису висловлюють християнське одкровення.
Дане дослідження виконано в рамках існуючого в ПСТГУ наукового спрямування з вивчення Одкровення Іоанна Богослова, очолюваного О.С. Небольсіним. В основі всіх проведених досліджень лежить глибоке вивчення як традиційної екзегези святоотців, так і праць різних західних наукових шкіл, що відображають досягнення сучасної бібліїстики. Отже, основу методології досліджень лежить прагнення врахувати всю традицію інтерпретації книги.