Не вірю! Дискусії про Бога. Костянтин Мацан — це
видання, яке вмістило 15 дискусій, що пройшли на телеканалі «Спас» у
рамках передачі «Не вірю!»
У
студії проекту діалог вели цікаві люди з дуже різними позиціями:
священик та феміністка, популярний співак та пранкер, ієромонах та
режисер, митрополит та політолог, знаменитий телеведучий та протоієрей,
богослов та музикант.
У книзі Не вірю! Дискусії про Бога ви знайдете:
- 15 гострих та яскравих дискусій про існування Бога, які вели відомі люди, які досягли успіху у різних професійних галузях;
- коментарі провідного проекту, журналіста Костянтина Мацана;
- визнання та відверті факти із життя знаменитих людей.
Кому буде цікава книга Не вірю! Дискусії про Бога:
- людям віруючим та тим, хто сумнівається, атеїстам та агностикам;
- всім, хто хоче познайомитися з незвичайними точками зору на питання існування Бога;
- тим, хто хоче вислухати думки знаменитих людей, віруючих та атеїстів, висловлені у поважному діалозі.
5 причин купити книгу Не вірю! Дискусії про Бога:
- Книга створена на основі передачі телеканалу «Спас», яка викликала широкий суспільний резонанс та непідробний інтерес глядачів;
- Книга дає можливість познайомитися з різними і дуже незвичайними міркуваннями про Бога, моральність, мораль і життя сучасної Церкви;
- це видання містило найяскравіші та найцікавіші дискусії, що відбулися на проекті;
- на сторінках цієї книги відомі люди вам відкриються з нового, несподіваного боку;
- у поважній дискусії успішні в різних сферах люди обговорять найзлободенніші та найактуальніші проблеми життя Церкви.
Публікувався в журналі «Експерт», «Вогник», газеті «Культура». Був автором та ведучим серії передач «Новий Єрусалим» на телеканалі «О2». Серед публікацій Костянтина у «Фомі» — інтерв'ю з Еміром Кустурицею, Федором Омеляненком, Євгеном Мироновим, В'ячеславом Бутусовим.
Крім своєї основної професії, Костянтин Мацан займається музикою. Він співак, автор пісень, соліст та лідер рок-гурту «Повний Склад» і просто православна віруюча людина.
«Вірити в совість, але не вірити в Бога — це приблизно як вірити компасу, але не вірити в існування північного магнітного полюса і взагалі існування магнітного поля Землі. Тому що совість або вказує нам на реальність, або ні. Совість — це певне усвідомлення морального закону, того, що існує об'єктивне справжнє добро і зло, і ми маємо зобов'язання слідувати добру і віддалятися від зла. У атеїстичному всесвіті це переживання неминуче є ілюзорним».