Нова книга протоієрея Сергія Баранова Мій Бог - це книга про нескінченну Любов, довіру та духовне життя.
Автор цієї книги — наш сучасник, священик, духовний наставник та сповідник насельниць Іверського монастиря міста Орська, батько шістьох дітей протоієрей Сергій Баранов — говорить нам про пошук Христа у своєму серці, про те, як відчути Божественну присутність у сучасному світі, де любов збідніла, а людина почувається самотньою.
У книзі Сергія Баранова Мій Бог. Про нескінченну Любов, довіру і духовне життя багато глибоких і поетичних роздумів про споконвічну, постійну, нічим не порушувану любов Бога до всіх людей.
Отець Сергій Баранов натхненно ділиться у книзі своїм особистим досвідом богоспілкування.
Протоієрей Сергій Баранов, секретар Орської єпархії, духовник Іверського жіночого монастиря. Народився 1967 року в невіруючій родині, служив на Північному флоті. Працював художником-оформлювачем, тоді у 1993 році і прийшов уперше до храму, спочатку просто як художник. Поживши в храмі, почав воцерковлятися і вже більше піти не зміг.
Зміст книги Сергія Баранова Мій Бог. Про нескінченну Любов, довіру та духовне життя
Частина 1. МІЙ БОГ
Частина 2. МУЧЕНСТВО
Мученики – воїни Христові
Критерій духовності - любов до ворогів
Про наслідування святим
Частина 3. ХРЕСТОНОШЕННЯ
Господь прийде на край
Про споглядання та незадоволеність собою
Не вигадуйте собі чернецтво
Частина 4. ПРО МОЛИТВУ
Найголовніше - Христос
Завжди молитва у серці
Терпіння у спокусах
Немає ідеальних умов для молитви
Молитва не вбиває, а змінює ставлення до світу
Про техніку читання через молитву
Частина 5. БОРОТЬБА З ПОМИСЛАМИ
Чому ми не бачимо Бога?
Терзання помислами
Іти туди, де налаштовують
Частина 6. ПРО БОЖУ МАТЕРІ
Про любов до Пресвятої
Про внутрішню чистоту
Частина 7. ОБЕРЕЖНІСТЬ У ДУХОВНОМУ ЖИТТІ
Не довіряти собі
Обережність і святість треба сильно захотіти
Ходити перед Богом
Чи не засуджуй?
Частина 8. ПІСЛУХАННЯ
Симфонія у відносинах духовника та чада
Послух - запорука чистої молитви
Про розважливість
Про духовність
Частина 9. ШЛЯХ ДО БОГА
Рабство гріха
Ціна та сенс нашого життя
Егоїзм та почуття смерті
Пізнати свою обмеженість
Праця – доказ нашої щирості
Відданість Церкві та Батьківщині
Частина 10. ПОЧУТТЯ ЧАСУ
Бог перебуває поза часом
Про кінець світу
Про смерть
Про війну
Частина 11. ПРО КОХАННЯ І БЛАГОГОВАННЯ
Про благоговіння та благочестя
Про взаємну любов і довіру до Бога
Що таке віруюча людина? Що за стан? Це диво і ніяк інакше. Наче в темній кімнаті ввімкнули світло і ти побачив те, що для тебе не існувало, — і раптом так реально і так просто, без жодних сумнівів.
Але, звичайно ж, до моменту цього дива тобою вже пройшов деякий шлях, як доказ щирого бажання увійти у стосунки. Бо з того боку перебуває особистість дуже делікатна, скромна, яка не бажає нав'язувати свою дружбу. Вона просто любить, іде тобі назустріч, зовсім не вимагаючи взаємності. Взаємність – це лише твій вільний вибір, інакше – темна кімната і Його просто немає для тебе.
Я був невіруючою людиною, зовсім далекою від Церкви, і раптом така зміна стала священиком. Безумство? Думайте, як хочете, погоджуюсь на все: на іронію, нерозуміння, навіть гоніння. Щиро. Я пройшов через це.
Але чому? Навіщо?
Людина не може відмовитися від комфорту, звичок, стосунків, поваги, якщо натомість не отримує іншого, ціннішого собі.
Святість була і є сенсом життя християн. Перші християни саме нею жили. Так і зверталися один до одного в посланнях: «Святим такої Церкви…» Святості не буває без Христа. Але без Нього і християнство – це християнство. У православ'ї все христоцентрично. Якщо немає Христа, то все марнота суєт, – як говорив Премудрий Соломон.