Стівен Карпман - доктор медицини, учень Еріка Берна

Стівен Б. Карпман (Stephen B. Karpman) - доктор медицини, учень Еріка Берна. Найбільший теоретик та практик Транзактного аналізу. Відкритий ним «Драматичний трикутник» з його ролями «Переслідувача», «Рятувальника» та «Жертви» широко відомий у всьому світі та використовується фахівцями у різних галузях уже протягом багатьох років.

За цю роботу він отримав у 1972 році Пам'ятну наукову нагороду Еріка Берна — Eric Berne Memorial Scientific Award. Другу нагороду отримав у 1979 році за концепцію «Опції».

Стівен Карпман народився у Вашингтоні, округ Колумбія. Його батько Бенджамін Карпман був психоаналітиком, а мати Мануела, соціальним працівником психіатрії. Його сестра Кей Хемлер займається консультуванням з питань алкоголізму в Нью-Мексико, а інша сестра Бетті Дагган, стоматолог.

Батько Стівена Карпмана був піонером у галузі кримінального психоаналізу. Він заснував Психоаналітичний інститут у Вашингтоні та написав 10 книг.

З дитинства Стівен Карпман вирішив піти стопами свого батька. І вже в юності Карпман почав відвідувати семінари Еріка Берна. Саме там він уперше сформулював свою ідею драматичного трикутника. Виходячи з неї, всі людські відносини є взаємодією «Жертви», «Переслідувача» і «Спасителя». При цьому люди часто приміряю на себе послідовно всі маски. Жертва передбачувано стає переслідувачем. Спаситель – жертвою. Завдання психотерапевта допомогти клієнту відмовитися від участі у цьому трикутнику.

Перш ніж уявити свою теорію громадськості, Карпман кілька років використовував її у своїй приватній практиці. А коли він оприлюднив її, теорія набула шаленої популярності.

Досі ця рольова модель активно використовується в психології та психотерапії. Вчитель Карпмана Ерік Берн не раз згадує її у своїй знаменитій книзі «Ігри, в які грають люди».

Найвідоміша книга, написана Стівеном Карпманом: «Життя, вільне від ігор». Трикутник Карпмана (англ. Karpman drama triangle; інша назва - "трикутник долі") - це психологічна та соціальна модель взаємодії між людьми в транзактному аналізі, вперше описана Стівеном Карпманом у 1968 році. Ця модель використовується в психології та психотерапії.

Модель описує три звичні психологічні ролі (або рольові ігри), які люди часто займають у ситуаціях:

- Жертва – персонаж, який грає роль жертви (victim)

- Переслідувач - персонаж, який чинить тиск, примушує або переслідує жертву - переслідувач (persecutor)

- Рятувальник (rescuer), персонаж який втручається, як здається, з бажання допомогти ситуації або слабкому.