Іудейські давнини. Іудейська війна. Проти Апіона. Повне видання у одному томі. Йосип Флавій

Йосип Флавій – єврейський історик. Народився першого року царювання Кая Калігули, тобто. в 37 році за Р.Х. По батькові він належав до священицького роду, яке мати походила з царського роду Асмонеев чи Маккавеїв. Флавій здобув блискучу освіту, не тільки єврейську, а й грецьку.

У 26 років Йосип Флавій їздив до Риму як захисник кількох іудейських священиків, звинувачених прокуратором Феліксом і відправлених у ланцюгах до Риму. Тут Флавій, завдяки єврею Алігуру, актору Нерона, познайомився з дружиною Нерона Поппеєю і через неї попросив вибачення священикам.

Після повернення в вітчизну Йосип, усвідомлюючи небезпеку боротьби з Римом, приєднався спочатку до миролюбної партії, але незабаром став воєначальником у Галілеї, за обранням єрусалимлян. Він набрав близько 10 000 військ, зміцнив Йотапату, Тіверіаду, Гамалу, Вірсавію, Таріхею та ін. А коли Веспасіан вступив у межі Галілеї та сильні фортеці майже без бою одна за одною переходили у владу римлян, Флавій зі своїм загоном замкнувся у фортеці Йотапаті. Однак ні мужність Йосипа та його війська, ні військові хитрощі не врятували Йопатати.

Сам Йосип встиг, разом із 40 товаришами, сховатися в печері, вхід до якої був із глибокої цистерни. Цей притулок був відкритий, і Веспасіан через воєначальника Ніканора умовляв Йосипа Флавія здатися, обіцяючи йому повну безпеку.

Йосип погодився, але не міг схилити до того ж своїх товаришів, які робили замах убити його за зраду. Тоді він запропонував по жеребу поступово вбивати один одного; зрештою залишився живим тільки Йосип з товаришем, якого він переконав віддатися римлянам.

Наведений у римський табір і представлений Веспасіану, Йосип Флавій передбачив йому та його синові Титу імператорську владу. Веспасіан спочатку вважав передбачення Йосипа Флавія за лукаву вигадку, але коли дізнався про смерть Нерона і Гальби і про боротьбу між Оттоном і Вітеллієм, повірив Йосипу і обсипав його дарами.

Вирушаючи до Риму, він залишив Йосипа в свиті свого сина Тита і дав йому волю. З того часу Йосип, за звичаєм вільновідпущеників, ймовірно, і став носити прізвище свого пана - "Флавій".

Під час облоги Єрусалима Йосип Флавій кілька разів виступав парламентером, переконуючи своїх співвітчизників віддатися до влади римлянам, навіть «Зі сльозами» благав їх про те. Після взяття Єрусалима Тіт, на прохання Йосипа, віддав йому священні книги і звільнив 190 людей, що замкнулися у храмі. Останні роки свого життя Йосип провів при дворі римських імператорів. Веспасіан звів його в звання римського громадянина, подарував йому маєтки в Юдеї та дав йому приміщення в Римі у своєму колишньому палаці. Тіт і Доміціан продовжували захищати Флавію.

Рік смерті Йосипа Флавія невідомий. Проводячи спокійне життя при дворі римських імператорів, Флавій зайнявся літературною працею.

Зміст Повного видання Йосипа Флавія в одному томі

ЮДЕЙСЬКІ СТАРОДАВНОСТІ. Переклад Г.Г.Генкеля

ЮДЕЙСЬКА ВІЙНА. Переклад Я.Л.Чортка

ПРОТИ АПІОНУ. ПРО СТАРОДАЛЬНІСТЬ ІУДЕЙСЬКОГО НАРОДУ. Переклад Я.І.Ізраельсона

Післямова