Карен Хорні (Karen Horney, уроджена Даніельсен) (1885 - 1952) - психоаналітик і психолог. У своїх роботах акцентувала значення впливу навколишнього соціального середовища формування особистості.
Карен Хорні народилася в Німеччині, неподалік Гамбурга. У 14 років Хорні вирішила стати лікарем. У 1906 році вона вступила до Університету у Фрайбурзі і стала першою жінкою в Німеччині, яка отримала дозвіл вивчати медицину.
Карен Хорні отримала медичний ступінь у Берлінському університеті у 1915 році. Протягом наступних п'яти років вона вивчала психоаналіз у Берлінському психоаналітичному інституті.
Вона працювала в Берлінському психіатричному інституті і була дуже захоплена викладанням, написанням наукових праць та подорожами. В результаті переїзду з Німеччини до США на своєму особистому досвіді їй вдалося проаналізувати, як культурне середовище впливає на формування невротичної поведінки. У 1941 році вона заснує власну Асоціацію сприяння розвитку психоаналізу (Association for the Advancement of Psychoanalysis).
Одними з головних невротичних схильностей Хорні вважала компульсивну потребу у коханні та компульсивне прагнення влади.
Книга Карен Хорні «Невротик нашого часу» (1937) була навмисно написана доступною для фахівця мовою. Головна цінність цієї книги – системний опис неврозу. Також у цій книзі вона послідовно виклала великий обсяг різних причинно-наслідкових зв'язків. Основні теми її міркувань це тривога та ворожість, компульсивне прагнення любові та влади, а також невротичне почуття провини.
У книзі «Нові шляхи в психоаналізі» (1939) хоч і міститься спеціальна термінологія, це не надто заважає її прочитанню для нефахівця.