- Наявність: Є в наявності
- Модель: 2375
Луї Шарпантье присвятив свою працю пам'ятникам найдавнішої цивілізації гігантів, які прибули на Землю в незапам'ятні часи і залишили нам знання у вигляді символів, які пройшли крізь віки за допомогою друїдів та будівельників соборів.
Книга Луї Шарпантье Гіганти та таємниця їхнього походження висвітлює шлях цієї традиції, що піднімається з темряви далеких епох.
Шарпантьє займався темою сакральної геометрії. У його книзі Гіганти та таємниця їхнього походження йдеться про проведене колись територіальне планування — як його задумували предки для ініціатичних та есхатологічних цілей.
Луї Шарпантье розповідає про проведення на нинішній французькій території свого роду масштабної гри в гусака, що виконувалась спіралеподібно з часів неоліту, і чиї «ходи» (етапи) відзначені мегалітичними пам'ятками. Як святилища, так і населені пункти цього шляху досі носять назви, що вимагають розшифровки, включаючи міфологічні імена, пов'язані, наприклад, з кельтським богом Лугом (Лузін; звідси знаменита Мелюзіна французьких легенд), - імена з казково-фантастичної літератури з Середньовіччя до XIX століття.
"Гра в гусака" (або "Гусек") - це одна з найдавніших і найпопулярніших європейських настільних ігор. Вона з'явилася в XVI столітті (між 1574 і 1587 роками), коли її подарував іспанському королю Філіппу II тосканський правитель Франческо Медічі. Вона вважається прабатькою всіх сучасних настільних ігор-«ходилок».
Луї Шарпантье (Louis Charpentier; 1905-1979) - французький журналіст, мандрівник і популярний автор книг і сміливих гіпотез про таємниці готичних соборів і тамплієрів. В останніх він бачив наступників цивілізації Атлантиди.
Луї Шарпантье виходив увесь Єгипет і Ліван, виконував дослідні місії в історичній області римської Тингітани, на місці битви Геракла з Антеєм, працюючи на адміністрацію Танжера (Марокко).
Звернувши увагу вплив мегалітів на тварин і рослини, він заглибився у розуміння всього «таємничого» (фр. mysteres). Усі шість його книг містять у назві слово «таємниця».
Зміст книги Луї Шарпантье Гіганти та таємниця їх походження
Перша битва в історії
Геспериди
Атлантида
Гібралтарська протока
Лігури
Люг та Люзина
Спіраль бога Люга
Цивілізація
Діаспора
Ізорі
Легенда про Озіріс
Хочете пограти із гусем?
Глозель
«Кам'яних справ» «майстри»
Місце для мегалітів
Менгіри
Кромлехи
Дольмени
Друїди
Галія
На закінчення
Перша битва в історії
Неподалік міста Танжера стоїть самотній пагорб, що на сотню метрів височить над затокою Його ім'я «Хафр». Хафр — арабською означає «пагорб». Всі інші пагорби у тутешніх місцях мають назви — «Харф-ель-Акаб», «Харф-ель-Меджуна», цей же безіменний Він — «Холм», його не сплутаєш з жодним іншим.
На схід від Харфа, зовсім поряд, знаходиться невелика височина Танджа-Балія - «Старий Танжер», здається, що під її нерівними схилами, зарослими травою, приховані стародавні стіни. Легенди свідчать, що колись під Харфом була гробниця гіганта Антея, похованого на тому самому місці, де задушив його Геракл.
За легендою, Антей заснував місто, яке мало ім'я його дружини Тінгі — Тінгіс. Це є старий Танжер, Танжа-Балія. На захід від Танжера, за кілька кілометрів на атлантичному узбережжі, знаходиться скелястий мис, складений з твердого пісковика, поцяткованого дірками, наче швейцарський сир. Він називається "Грот Геракла". Згідно з легендою, коли в ті міфологічні часи Геракл прийшов з далекої Арголіди, щоб помірятись силами з гігантом Антеєм, то відпочивав у цьому гроті перед битвою і після неї.
Ця легендарна битва відбувалася так - два супротивники, герой Греції і гігант, зійшлися, грек виявився сильнішим і повалив гіганта на землю, але Антей був «сином Землі» і, торкнувшись її, набув нових сил і продовжував боротися. Тричі був повалений Антей і тричі Земля давала йому сили, щоб продовжувати бій Нарешті Геракл підняв його в повітрі і задушив.
Згідно з міфом, битва відбулася на шляху до «Саду Гесперида», який розташовувався за п'ятнадцять льє на південь від Танжера, біля античного Лікса, де тепер знаходиться містечко Лараш.
Цю битву римляни вважали історичною подією. Пліній навіть визначив її місце, як і розташування гробниці Антея в Ліксі, біля Саду Гесперид. Він уточнив, що гробниця гіганта була шістдесяти ліктів у довжину, тобто близько 16 метрів.
Римляни так твердо вірили в це, що, взявши Танжер, один із полководців (Серторій) наказав своїм легіонерам розкопати вершину Харфа, щоб знайти гробницю Антея. Очевидно, Пліній, як і той полководець, не вважав легенду про битву Геракла з Антеєм казкою, а скоріше розповіддю про реальну історичну подію.