Боріс Георгійович Деревенський (народився 30 червня 1962 р.) — російський письменник, дослідник давньої історії.
Борис Деревенський відомий головним чином за виданою ним популярною збіркою «Ісус Христос у документах історії», що витримала кілька видань (Алетейя, 1-е вид. 1998; 6-е вид. 2013). Публікується також у літературних журналах та колективних збірниках.
Народився Борис Деревенський в Південному Казахстані в сім'ї інженера-електрика; старший із двох синів. Після навчання у КазПІ ім. Абая (Алма-Ата) за спеціальностями "історія" та "радянське право" працював штатним кореспондентом у газетах "Кентауська правда", "Панорама Шимкента", а також ведучим новин на телестудії "Ікар" (Кентау). До цього часу належать перші літературні досліди.
Письменницький дебют Бориса Деревенського відбувся 1991 року в Шимкенті, де вийшла його брошура «Потойбічне життя: Передання. Свідоцтво. Факти». У той самий час він захопився історією Стародавнього світу. 1996 року в «Леніздаті» було видано його романи «Ірод і Клеопатра» та «Фатале монструм», присвячені знаменитій єгипетській цариці Клеопатрі VII. У додатку до романів опубліковано його історичне есе «Жінки у долі Марка Антонія».
Тоді ж Борис Деревенський почав займатися євангельською історією, написав повість «Пілат» (1996 р.), яку «Новий журнал» визнав однією з найкращих своїх публікацій. Однак головною своєю справою письменник вважав видання збірки історичних документів, присвячених Ісусу Христу. Після копіткої роботи зі збирання та перекладу матеріалів (частиною, що ніде раніше не публікувалися) збірка «Ісус Христос у документах історії» вийшла друком 1998 року у видавництві «Алетейя».
Борис Деревенський опублікував і забезпечив докладними коментарями найрізноманітніші документи: свідчення єврейських, грецьких і римських письменників I—II ст., витяги з праць ранньохристиянських авторів, оповідання апокрифічних Євангелій, повідомлення Талмуда та Мідрашів. Окремий розділ присвячений мусульманській літературі, що оповідає про пророка 'Ісе ібн Марйам. Знайшли своє місце у збірнику та численні фабрикації на євангельську тематику.
Збірка ця була з цікавістю зустрінута широкою читацькою аудиторією. У Віснику давньої історії було опубліковано докладний аналіз цієї праці. Але книга викликала також активний протест тих, хто був незадоволений, що апологетичні цитати є сусідами з ворожими християнству витягами з талмудичних джерел, що також виявляються історичними документами. У збірці вперше було опубліковано переклад єврейського анти-Євангелія «Толедот Йешу» у трьох варіантах. П'яте, доповнене та перероблене видання збірки (2007) враховує практично всі критичні зауваження та пропозиції, що пролунали у науковій літературі.
«Вчення про Антихриста в давнину та середньовіччя» (2000) — інша робота Боріса Деревенського, на яку також звернули увагу історики та богослови. 2007 року у видавництві «Амфора» вийшов перероблений варіант цієї праці — «Книга про Антихриста».
У 2009 році в тому ж видавництві побачила світ ще одна збірка документів: «Мусульманський Ісус». В обстановці загострення відносин між Західною та Східною цивілізаціями, коли іслам став представлятися на Заході як ворожа, агресивна релігія, Борис Деревенський спробував показати, наскільки іслам близький до християнства насправді («близько як ніяка інша релігія»), наскільки багато мусульман сприйняли з євангельських оповідей і наскільки перейнялися вченням про Месію-Христа.
У монографії «Таємниці євангельської історії» (2014 р.) з'явилася особлива робота: «Син Пантери». Вперше російською мовою видано досить докладне дослідження походження та історії цієї образливої прізвиська Ісуса Христа, що вживалася його недругами та противниками християнства протягом століть. Хоча на Заході вчені займаються цією темою вже майже два століття,у нас нічого виразного з цього приводу досі не писалося та не публікувалося.
